Прощавай, Машко!

07/05/2015

mashkocr«Мисливське господарство Звірівське», що на Волині – одне із кращих в Україні. Принаймні, таким воно було донедавна. На базі «Звірівського» неодноразово відбувалися всеукраїнські колегії та семінари на тему ведення мисливства. Представники з інших областей переймали досвід вдалого господарювання.
Навіть неозброєним оком можна було побачити, що територія густо заселена тваринами. Олені, козулі, молоді поросята зустрічалися повсякчас. Вони спокійно почувалися як на волі, так і у вольєрах.

Кілька років тому сюди було завезено для поновлення крові австрійських оленів, а із Одеської та інших областей – диких кабанів, Вінниччини – зубрів. Загалом, за підрахунками зимового обліку 2013 р., на території ДП «Мисливське господарство Звірівське», що займає площу 24 849 га, було зафіксовано 4 лосі, 160 оленів благородних, 420 оленів плямистих, близько 300 козуль європейських, 230 свиней диких. Є тут і зубри, лиси, єнотовидні собаки, куниці лісові, зайці, водоплавна дичина. По­одиноко трапляються рисі. Тут усе зроблено для комфортного перебування дичини. Територія добре оснащена біотехнічними спорудами. Є 32 підгодівельні майданчики. Площа поділена на 11 єгерських обходів.

На жаль, територія, що кишить дичиною, завжди є ласим шматком для людей із нечистим сумлінням. Іще не так давно преса писала про вбивство оленів, коли браконьєри, забравши голови як трофей, утекли, залишивши туші у лісі. Як стало відомо кореспондентам «ЛВ», із неділі на понеділок перед Новим роком браконьєри вбили ще 2 олені. У лісі залишилися кров’яні волоки, які бачили працівники господарства. Із вівторка на середу було незаконно добуто ще одного оленя.

Звісно, якщо не влаштовувати у господарстві належної охорони, то тварин тут може стріляти навіть той, у кого немає навиків полювання. Взимку у пошуках корму олені та козулі виходять на дороги. Оскільки привчені: якщо чути гул мотора – це везуть корми.

…Тварини тут настільки безпечні, що деякі навіть можуть із рук їсти. Такою була дика свиня, яку ще маленьким поросятком привезли до Звірова у 2008-му. Вона звикла до тутешніх працівників, які її підгодовували. Довіряла людям. Від працівників МГ навіть кличку отримала – Машка. Дика свиня найчастіше перебувала біля конюшні та готельного комплексу «Звірова». Взимку грілася разом із поросятами у сіні на підгодівельному майданчику. Саме у сіні біля годівниці кілька років тому разом із учнями недільної школи, які попросилися на екскурсію, ми зустріли Машку з її малечею. Спочатку злякалися. Адже добре знаємо, як реагує дика свиня на людей, тим більше, захищаючи своїх поросят. Проте єгері заспокоїли, мовляв, Машка мало не ручна. Свиня дійсно трохи підійшла. А тоді ловила бутерброди, якими діти щиро частували тварину. Тоді й дізналася про Машку багато цікавого. Виявляється, попри те, що дикі свині дають потомство один раз на рік, ця народжувала двічі. Щоразу від Машки на світ з’являлося по 4-5 смугастих свинок. До речі, минулого року привела поросят у лютому та серпні. І ось, нещодавно запитавши про улюбленицю і дорослих, і малих, дізнаюся, що свиня і все її потомство (близько 10 поросят) стали здобиччю браконьєрів! От і думається: ким треба бути, аби вистрелити у тварину, яка іде до тебе та дивиться в очі, вбачаючи у тобі друга?

Запитуємо у нового директора ДП «Мисливське господарство Звірівське» Яреми Байди, скільки рейдів відбулося з часу його призначення на посаду, як він вибудовує охорону мисливського господарства, а також, чи й справді «Звірівське» перетворюють у рекреаційний комплекс із повним доступом до території будь-яких людей: чи то тих, хто хоче помилуватися природою, чи тих, хто без жодних ліцензій та дозволів прагне цю природу прорідити до невпізнаваності.

– Я на посаді з 11 листопада 2014 року. Рейди влаштовуємо кожен день вечорами. А в вихідні – то й іще більше. То це маємо 120 рейдів.
– Скільки фактів браконьєрства було виявлено за цей час?
– 7 грудня було вилучено 4 особини кабана. Справа перебуває в провадженні Ківерцівського РВ УМВС. Туші направлені на обстеження на якість і відправлені для того, аби виготовити консерви для подальшої передачі їх воїнам АТО.
– А олені?
– Ті олені, за які так багато мови було в пресі? То позбирали з лісу кістки і сказали, що то браконьєрка. Це була просто фальсифікація.
– Як здійснюєте підгодівлю звірів? Бо ж сьогодні відлига, а от не так давно було багато снігу, мороз і тваринам важко добути корм самотужки.
– Даємо відходи зерносуміші, жом, силос.
– Кажуть, у вольєрі загинула молода зубриха…
– Таке було зафіксовано. Але вона не молода. Зуби в неї стерті. Їй приблизно 14-16 років. У вольєрі зубр живе близько 20 років. Тіло три дні пролежало. Але, судячи з останків і огляду зубів, зубриха була стара.
– Яке заключення зробили ветеринари після огляду?
– Вони зафіксували факт, а визначити причину смерті не змогли. Але причина єдина – старість. Та й вона привела телятко. Видно, була не в хорошій життєвій формі після народження.
– Як доглядаєте за маленьким зубреням?
– Воно вже самостійне.
– То скільки ж йому вже?
– Десь 2-3 місяці.
– То, може, причина смерті зубрихи у нестачі харчів?
– Ні. Там у них повно сіна.
– Скільки у вольєрі зубрів нині?
– Телятко і бик.
– Скільки років самцеві?
– Судячи з його поведінки та фізичної форми, теж не молодий. Десь більше 10 років.
– На охорону та відтворення тваринного світу мисливське господарство раніше витрачало понад 500 тисяч гривень на рік. Скільки коштів закладено на такі цілі у 2015-му?
– Ми в процесі. Люди працюють. Скажімо, 10 тон силосу коштує в межах 3 тисяч гривень. Бюджетних коштів немає.
– А на чому ж заробляє господарство? Мені відомо, що почали екскурсії проводити. То, напевно, це також дає можливість залучати кошти для розвитку господарства?
– Так. Але основні надходження – це освоєння ресурсу, тобто проведення полювань. Ми освоюємо ресурс для блага диких тварин. Наприклад, оптимальна ємність по оленю плямистому зараз перевищує майже втричі. Починаємо мисливське впорядкування, яке визначить, яка оптимальна ємність, скільки можна біологічно обґрунтовано вилучати особин без шкоди для угрупувань, що є на території.
– А скільки зараз проводите полювань?
– Зараз не можемо влаштовувати полювання, бо немає мисливського впорядкування. До кінця січня буде проведена перша мисливсько-впорядча нарада, яка й визначить оптимальну чисельність. Вже на основі цього ми розраховуватимемо ліміт вилучення. Тобто ми встигнемо ще на весняні види.
– Із приходом весни на яких тварин плануєте полювати?
– На самця козулі європейської, борову орнітофауну, вальдшнепа.

До складу мисливського господарства входять лісові масиви державного підприємства «Цуманське лісове господарство» (Мощаницьке та Сильненське лісництва), державного підприємства «Ківерцівське лісове господарство» (Звірівське, Луцьке, Муравищанське та Сокиричівське лісництва), ліси і сільськогосподарські угіддя агроформувань. Усе це – домівка лісових мешканців. Доки держава у небезпеці, лісові масиви не повинні прочісувати з пришвидшеними темпами. Напевно ж, це повинні розуміти і лісівники, які планують рубки чи чергування із захисту фауни, і прості мешканці, які мають свої плани щодо лісу. На жаль, сьогодні мало говорять про розвиток мисливського господарства. Більше – як використовувати те, що вже є. І, можливо, це правильно. Але поряд із цим проглядається боротьба… Дуже хочеться вірити, що ця боротьба за впливи, котра останнім часом триває у Звірові – території, насиченій звіриною, не призведе до занепаду. Тварини і ліс будуть захищеними. Адже доки на одній території триває війна за цілісність України, коли патріоти держави стоять за те, аби наша держава таки стала самодостатньою, дуже важливо зберегти все хороше, що є. Аби потім не бідкатися та не нарікати один на одного. Хочеться, аби мисливське господарство «Звірівське» залишилося кращим в Україні і, що не менш важливо, державним.

Оксана Чурило
Фото автора
Всеукраїнський журнал «Лісовий вісник» (січень 2015 №1/40)

Залишити відповідь