Платформа для діалогу з питань лісової політики

21/05/2015

Лісівники завжди надають важливого значення комунікації з населенням. Накази по Клесівському лісгоспу 1945 року містять факти про пошуки взаємодії з мешканцями наближених населених пунктів. Зокрема, йдеться про завдання для лісничих щодо налагодження контактів з сільськими радами й місцевими жителями для боротьби з лісовими пожежами, проведення бесід з селянами, пастухами, лісо працівниками на протипожежні теми, щоб «шляхом масової роботи не допустити жодного випадку виникнення лісової пожежі чи інших пошкоджень лісових насаджень». Також, накази післявоєнних років відображають залучення місцевого населення до різних видів робіт для виконання планів, посадок лісу, тощо. Тепер там, де в середині минулого століття обійстя поліщуків вітри засипали піском, зростають безкраї соснові ліси. Створили їх наші батьки і діди. Любов до лісу, навики праці в лісовому господарстві, передаються з покоління до покоління. І розпоряджатися неоціненними благами, які дає людині ліс, разом з лісівниками мають територіальні громади. Тому потрібні тісна взаємодія, широке інформування та взаєморозуміння.

Тож і найсучасніші теорії й практики ведення лісового господарства зводяться до тверджень, що до перспектив розвитку лісової промисловості нашої держави мають долучитися широкі кола громадськості. Таке переконання розвиває міжнародна програма «FLEG», що стосується правозастосування й управління у лісовому секторі. Програма діє вже декілька років і стає платформою для стратегії лісової політики. Експерти програми вважають, що потрібен перегляд всього лісового законодавства нашої держави а також належне реагування на виклики часу, аби подолати негативні явища в економіці та соціальній політиці. Впродовж дії програми відбуваються обговорення ролі засобів масової інформації у виведенні тематики ведення лісового господарства нашої держави у публічну площину. Потрібна реалізація позитивних практик, взаємодія влади, керівників галузі та зацікавлених громадських об’єднань. Основа перспектив полягає у відкритій комунікації та поширенні знань про лісове господарство. Адже питання лісу дуже важливі. Потрібно обговорювати публічно всі корисні функції лісу, екологічну, промислову, соціальну та багато інших.

Що ж до програми «FLEG», під час підведення підсумків всеукраїнського конкурсу 2014 року «Правозастосування та управління у лісовому секторі України» для журналістів та позаштатних авторів усіх видів ЗМІ «Кожен рік – Рік лісів», старший координатор проектів Сектору охорони довкілля Представництва Світового банку в Україні Олексій Слензак наголосив, що тема лісу надскладна, бо потребує висвітлення не тільки технічного, економічного, але й етичного аспекту. Та закликав всіх учасників процесу висвітлення лісової тематики звертатися до експертів програми з будь-яких питань.

Експерт програми «FLEG», редактор сайту «Український лісовод» Михайло Попков зазначив, що малоресурсний проект програми FLEG не здатний вирішувати багато складних проблем, але може відіграти роль каталізатора, який впливає на процес реформування галузі. Певною мірою проект стає платформою для діалогу з питань лісової політики. Зрозуміло, що багато чого залежить від суспільного резонансу навколо кожної проблеми. Тут відводиться особлива роль ЗМІ та журналістам. Найбільше відчувається необхідність робіт, в яких була б відображена взаємодія фахівців і журналістів. Дуже не вистачає пишучих фахівців лісового господарства, стверджує Михайло Попков: «Не пишут, отучили специалистов лесных, которые всегда были пишущими. Если взять историю, то лесники, кроме того, что профессионалы в своем деле, – не чужды литературного труда. И до сих пор, среди журналистов и литераторов разных стран, много пишущих людей из лесной отросли. И нам стоит подумать, как активизировать именно специалистов, которые пишут о лесном хозяйстве для общества».

Загалом організатори, експерти, учасники програми «FLEG» констатують, як факт, готовність керівництва Державного агентства лісових ресурсів України до діалогу із суспільством. І це дозволить перекладати проблеми лісового господарства в публічну площину, ставити до керівництва Агентства питання, стосовно різних напрямків діяльності, й вимагати відповідей.

Куратор конкурсу журналістів програми «ENPI-FLEG» в Україні, представник Світового банку, досвідчений журналіст-еколог Олег Листопад, вбачає роль журналістів і сенс самої програми у розширенні публічної діяльності лісівників та у зближенні їх через відкритість та поінформованість із населенням заліснених територій. Він говорить: «Загалом, має йти інформація про ліс найбільш правдиво, на це націлені всі, хто має причетність до програми. Адже роль ініціаторів, координаторів та учасників програми тільки каталізуюча, щоб звернути увагу на найбільші проблеми, зробити ключові дослідження й аналізи, на основі яких державні інстанції ухвалюватимуть рішення, ініціюватимуть розробку законопроектів. Ми організовуємо майданчик для дискусій, відбулась низка круглих столів з проблем деревообробки, корупції в лісовому господарстві. Залучається громадськість журналісти до обговорення найнагальніших тем. Тому сподіваємося на кардинальні зміни у лісовому секторі, що викриються корупційні схеми і поменшає зловживань. Фахівцям галузі потрібна сміливість відверто говорити про проблеми. Будемо раді якщо їх роботи з’являться у ЗМІ і стануть учасниками наших конкурсів».

Міжнародна програма Флег, що стосується правозастосування і управління у лісовому секторі продовжує роботу в Україні вже декілька років і стає платформою для формування стратегії лісової політики.

Загалом, інформування про лісову галузь проходить по-різному. Частіше всього – має ознаки поверховості. Все більшу роль у цій справі відіграють сайти Держлісагенства та обласних управлінь. Але рівень їх наповнення різний. Деякі можна назвати зовсім бездіяльними. Що ж до місцевих ЗМІ, досвіду широкого висвітлення роботи лісівничих колективів небагато.

Постійним партнером та учасником конкурсів програми «FLEG» є щотижнева передача «Ліси Полісся» радіокомпанії «Полісся», що у місті Сарни, Рівненської області. Передача виходить на частоті 106.6 Fm, з територією покриття північних районів Рівненської області, де проживає понад 400000 осіб, а лісистість перевищує 52 %. Її слухачі – жителі краю, в якому ліс посідає визначну роль в економічному, соціальному, побутовому забезпеченні. Жоден із них не зміг би уявити рідної землі без лісу. Тож лісова тематика викликає неабиякий інтерес у слухацької аудиторії.

Цієї весни вийшов 300-й випуск радіопередачі. Виповнюється шість років, як теми випусків координують фахівці Сарненського та Клесівського лісових господарств разом з творчою групою журналістів. А учасники радіопередачі – спеціалісти різних професій, задіяних у лісовому господарстві нашої держави, керівники різних рівнів, представники громадськості, гості мальовничого Полісся. Всі, хто має бодай найменше відношення до лісівництва, охорони довкілля, озеленення, тощо. Часто залучаються до пропагування корисних цінностей лісу та природоохоронних істин дитячі об’єднання юних лісівників. Адже кожен, хто пізнає простори рідного краю, переймається долею природи та екологічними проблемами, робить внесок у хороші перспективи життя.

Віра Шашук
радіожурналіст, автор та редактор радіопередачі «Ліси Полісся»

На фото – під час підготовки однієї із радіопередач «Ліси Полісся» з вихованцями шкільного лісництва Костянтинівської школи (Сарненський район, Рівненська область).

Залишити відповідь