Дорогий газ → переходимо на дрова → ліс у шоці!

23/05/2015

«Україна і Газ» – це та довготривала мильна опера, де головні герої «Вона і Він» ніяк не можуть вирішити свої власні стосунки, а ми,глядачі, мучимося, але все-таки пильно стежимо за кожною серією і переживаємо з ними кожну сцену то їхніх гарячих поцілунків, то бурхливих суперечок. Висловлюючись серйозніше, останнє підвищення цін на газ і їх подальше збільшення підштовхують нас, українців, шукати радикальніші шляхи заміни у використанні його для опалення наших домівок. Тобто поставити пластикові вікна, утеплити фасади будинків та встановити найсучасніші газові котли – це не є на сьогоднішній день виходом, цього стає недостатньо, і люди все більше починають замислюватися, чи не повернутися їм до старого перевіреного способу – опалення дровами? Але що це може означати для наших лісових ресурсів, коли тисячі людей ринуться купувати дрова? Чи не буде так, що через декілька років замість зеленого лісу у нас будуть зелені луки із пеньками? Чи не вилізе наша економія нам же боком?

Чому слід зробити ставку на ліс, а не на дрова?

Ліс – це не тільки джерело отримання деревини, а й місце, де утворюється 92% усієї біомаси суші і виробляється приблизно 2/3 органічної речовини. Крім цього, він має гідро-кліматичне, ґрунто- та полезахисне значення і виконує санітарно-гігієнічну, бальнеологічну та рекреаційну функції. Ліс має купу корисних властивостей: зменшує негативні наслідки природних явищ, захищає ґрунти від ерозії, сприяє регулюванню стоку води, запобігає забрудненню навколишнього природного середовища та очищає його тощо. А головне – ліс відновлює кисень в атмосфері. Все перераховане означає, що нам, людям, потрібно раціонально використовувати лісові ресурси, а саме: не вирубувати ліс в обсязі, що перевищує його приріст, проводити лісовідновлювальні роботи та комплексно переробляти сировину.

На прикладі Знам’янського району Кіровоградської області розглянемо загальну картину використання деревинної сировини в якості опалення, і як збільшення вартості газу впливає на її попит?

фото_1

Характеристики району та його адміністративного центру: Знам’янський район займає територію в 1,3 тис. кв. км (5,4% території області), в якому знаходяться 45 населених пунктів і проживає 23,2 тис. осіб. Адміністративний центр, місто Знам’янка, має 29 100 мешканців. Основними галузями економіки району є сільське господарство, деревообробна та харчова промисловості, а його головна принада – Чорний ліс!

фото_2Чорний ліс – це лісовий масив, який розташований на територіях Знам’янського та Олександрійського районів і займає понад 26га. У лісі зустрічається близько 10 видів дубу, найпоширенішим є дуб звичайний. Дуби займають 90% його території, крім них ростуть: липа, граб, ясен, береза та вільха. За віком ліс має такий вигляд: молодняк (30-40 років) – 34%, середньовікові (50-80 років) – 61% та стиглі (80 і більше років). Також у 1975 році на території лісу був створений заказник загальнодержавного значення «Чорноліський», який займає площу 3491 га. Багато рідкісних рослин ростуть там, деякі з них занесені до Червоної книги. На території лісу, біля села Водяне, яке підпорядковане місту Знам’янка, знаходиться Державне підприємство «Чорноліське лісове господарство». Лісгосп займає площу за розміром у 19020 га і відноситься до найбільших підприємств району. Його головною продукцією є заготовки пиляних твердих порід, пиломатеріали, шпали та декоративний посадковий матеріал.

фото_3

Директор ДП «Чорноліське лісове господарство», Олександр Зуєв: «У нашему регіоні складовою частиною дров є твердолистяні породи, до яких входять: дуб звичайний, ясен, граб, клен і частково домішки липи. За державними стандартами дрова мають бути у діаметрі від 6 см. Такий розмір у дерев, коли їм 21-40 років. Тому перші дрова можна отримати з дерева у віці 21 рік. Загальна площа лісгоспу складає 19020 га, з них 13000 га – це середньовікові насадження у віці 80-100 років. Стиглі і перестійні насадження, яких біля 1000 га, за віком складають 130-260 років. Вони втрачають свої захисні функції та якість деревини, тому в них проводяться суцільно-санітарні рубки. Решта – це молодняки. Як бачите, сировинної бази вистачить на довгі роки, якщо до проведення рубок підходити по- господарськи, а саме: 50% (70 га) вирубування є суцільні рубки, на території яких ми проводимо заліснення. Підприємство заготовляє насіння дуба звичайного, з яких вирощує сіянці і створює насадження саме на місцях суцільної вирубки. Щоб отримати результат, потрібно 100 років, протягом яких проводиться багато видів рубок, які формують подальше насадження. Також лісгосп займається лісорозведенням. Це коли беруться ділянки землі, непридатні для сільського виробництва (яри, балки), і створюються на їх територіях нові ліси. За останні 5 років лісгосп посадив приблизно 800 га таких лісів і збільшив свою площу. Тобто все це означає, що паралельно вирубці лісу завжди йде процес його відтворення. Щодо попиту на дрова, то він збільшився. Для порівняння: раніше дрова реалізовувались до нового року, а потім була тиша; пізніше, влітку, знову на них розпочинався попит. У цьому ж році продаж дров не зупинявся: кожен день 100-200 кубометрів.»

З останніх слів Олександра Васильовича зрозуміло, що необхідність населення в дровах виросла. Більше того, про зниження споживання газу серед населення також повідомляють і працівники Знам’янського управління газового господарства. Проаналізувавши, вони зробили висновки, що в першому кварталі 2015 року реалізація газу зменшилися на 15-20%. А що буде далі, коли мешканці масово почнуть змінювати газові котли на твердопаливні і переходити на дрова? Відповідь одна: треба раціональніше використовувати лісові ресурси, і нові підходи в способі опалення у вигляді паливної тріски, брикетів та пелетів – це найкращий вихід у теперішній ситуації.

Брикети, пелети та паливна тріска на сторожі лісу!

В умовах, коли опалення житла газом стає все більш проблемним через його високу вартість, а половина українців зараз у гонитві за газовими субсидіями, буде доречно згадати альтернативні види опалення будівель, щоб зекономити кошти громадян і, зрештою, зберегти лісові ресурси для майбутніх поколінь. Щоб відмовитися від газу, достатньо замінити котел на твердопаливний, який працює не тільки на дровах, а також на брикетах, пелетах та паливній трісці.

фото_4Брикети – це пресована деревина та відходи деревообробки. Вони мають досить велику вагу на одиницю об’єму, тому зручні у транспортуванні. А головне, деревні брикети є ефективні в експлуатації (за допомоги нових моделей котлів є можливість отримувати дешевше та ефективне опалення і гаряче водопостачання) та екологічно чистими (спалювання деревини є найменш шкідливим для навколишнього середовища). І наостанок, їх зольність невелика, лише 7-10 % , а теплота згорання, у середньому, дорівнює 18,67 МДж/кг (4460 ккал/кг).

фото_5Пелети – це вид палива у вигляді спресованих гранул, яке є зручним у транспортуванні, зберіганні і використанні. Вони виготовляються без будь-яких хімічних домішок з відходів деревообробки і сільськогосподарського виробництва. Їх зольність складає 0.5 – 1%, а теплотворна здатність – 17,5 МДж/кг (4177 ккал/кг). При цьому слід зауважити, що, хоча існують інші види палива з більш високою теплотворною здатністю, пелети коштують відносно недорого, тому є вигіднішим видом палива.

фото_6_Паливна тріска – це матеріал для паління, який в основному виготовляють з пошкоджених дерев та гілок під час шторму, а також деревообробні відходи. Отже, потреба цілеспрямовано рубати дерева на дрова відпадає сама собою! Хоча для цього нам необхідно мати спеціальний дробильний верстат. Паливна тріска має зольність на суху масу – 0,4-1,5%, нижчу робочу теплотворну здатність – 16,6-8,1 МДж / кг (3960-1933 Ккал / кг).

Все вище перераховане має бути дуже привабливим для споживача, але який попит на альтернативне опалення є насправді серед мешканців району?

Олександре Васильовичу, чи користуються попитом серед населення району паливна тріска, брикети та пелети?

“У нас в районі немає виробників такої продукції. Нашому лісгоспу надходили пропозиції щодо виготовлення щепи, але поки, крім розмови, далі не пішло. На прикладі Білорусії видно, що це вигідна справа. За державною програмою придбано лісникам спеціальне обладнання для виготовлення щепи. Потім, яка якісніша, йде на експорт, а яка брудніша – на опалення. При наявності такого обладнання, ми також могли б переробляти граб, клен, ясен (від 5 до 10 років), які вирубують під час проведення робіт з освітлення засаджень основної породи, звичайного дуба. За приклад можна взяти досвід Європи, де створюють швидкорослі плантації тополі та осики. Вони дають приріст стволів 1 сантиметр в об’ємі, а то і більше, та 2-3 м заввишки. Потім цей приріст скошується спеціальним комбайном, з якого вилітає щипа і пресується. У нашому лісгоспі немає швидкорослих плантацій, бо тополя та осика полюбляють вологу, і для них потрібні землі, ближчі до води, де ґрунтові води є вищими.»

Але, все ж таки, у нас в районі знайшовся один користувач альтернативного виду опалення, а саме пелетами, ним виявився держаний заклад «Відділкова лікарня ст. Знам’янка державного підприємства «Одеська залізниця».

фото_7

Головний лікар державного закладу «Відділкова лікарня ст. Знам’янка державного підприємства «Одеська залізниця», Сергій Тимошенко: «За проектом «Реконструкція твердопаливної котельні», який розпочався в лікарні у 2012 році, були встановлені твердопаливні котли «KALVIS» 320, 500, які опалюються пелетами, та К-700, який може опалюватися вугіллям, дровами, брикетами та деревинними відходами. Якщо мову вести саме про пелети, то вони мають бути 10 мм у довжину і 5 мм у діаметрі. Під час спалювання 1 кг пелетів віддає енергії приблизно 16 МДж/кг, або 4 500 ккал/кг. Серед багатьох переваг цього виду опалення є один недолік – це їх доставка. Кожен котел в місяць спалює їх 60 т, а одна фура може привезти не більше ніж 22 т за раз. Також усі три котли можна опалювати брикетами, але лише в ручному режимі. На сьогоднішній день через дорогий газ багато закладів замислюються над тим, щоб змінити системи опалення. Тож, виявилося, що ми праві, що відійшли від газу, хоча в той час реакція інших на наше рішення була неоднозначна.»

Більшість людей району і міста користуються газом, але є ті, хто опалює дровами, хоча існує альтернатива їм обом, екологічно чистіша і економніша. На прикладі Знам’янського району видно, що люди мало знають про існування пелетів, брикетів та паливної тріски і їх переваги. Думки про зміну способу опалення житла на економніше потрохи починають закрадатися у головах наших мешканців. Але найголовніше – вони мають розуміти, що ліс не вічний, і ми повинні його залишити для майбутнього покоління. «Сьогодні» – це добре, але завжди настає «завтра», і яке воно буде – залежить тільки від нас! Доцільніше використовувати природні ресурси – це єдиний спосіб зберегти нашу планету, щоб «завтра» для неї настало!

Наталія Хандусенко

Залишити відповідь