Не врахування видів Червоної книги України про проведенні лісогосподарських заходів

23/05/2015

Наріжним каменем лісової галузі, об який спотикаються спроби порозумітися між природоохоронцями і лісниками, є не врахування видів Червоної книги України при проведенні лісогосподарських заходів.

В офіційних прес-релізах та інших повідомленнях Державного агентства лісових ресурсів України стрижневою темою часто виступає охорона природи; чиновники не втомлюються повторювати, що одним з головних напрямків роботи агентства є охорона лісів і збереження біорізноманіття. На офіційному сайті агентства, на головній його сторінці в розділі «Напрямки діяльності», першим напрямком вказане «Нарощування природоохоронного потенціалу і збереження біорізноманіття в лісах». Збереження біорізноманіття, зокрема, видів Червоної книги України, в межах лісового фонду гарантоване п.5 ст. 85 Лісового кодексу України: «Збереження біорізноманіття в лісах здійснюється їх власниками та постійними лісокористувачами … шляхом: 5) забезпечення охорони рідкісних і таких, що перебувають під загрозою зникнення, видів тваринного і рослинного світу, рослинних угруповань, пралісів, інших цінних природних комплексів відповідно до природоохоронного законодавства», а також ст. 19 Лісового кодексу: « …Постійні лісокористувачі зобов’язані: … 6) забезпечувати охорону типових та унікальних природних комплексів і об’єктів, рідкісних і таких, що перебувають під загрозою зникнення, видів тваринного і рослинного світу, рослинних угруповань…». Згідно ж п. 9 ст. 46 Лісового кодексу, в ході лісовпорядкування мають виявлятися місця оселення рідкісних видів Червоної книги України, відповідно, для їх подальшого збереження.

Проте, на практиці ситуація виглядає зовсім іншим чином.

Декілька років тому активісти Національного екологічного центру України надіслали до всіх лісогосподарських і лісодослідних підприємств в усіх областях України листи із запитом, чи включені до їхніх матеріалів лісовпорядкування відомості про поширення рідкісних видів. Результат перевершив усі очікування – жоден (!) лісгосп не мав таких у своєму лісовпорядкуванні. З урахуванням цього, зовсім не дивними є наступні описані колізії з лісгоспами і видами Червоної книги.

Розглянемо кілька характерних випадків, пов’язаних зі збереженням біорізноманіття лісгоспами.

Станично-Луганське лісомисливське господарство, Луганщина. Гучний випадок нехтування природоохоронним законодавством трапився тут у вже далеких 2000-2001 роках. Скандал розгорівся у Кондрашівському лісництві ЛМГ, яке почало прорубувати просіку на межі із Станично-Луганським відділенням Луганського природного заповідника, тобто – безпосередньо у його охоронній смузі. Підставою для рубки стала нібито необхідність обладнання протипожежної смуги, щоб вогонь із заповідника (sic!) не перекинувся на ліси лісгоспу. При чому, очевидно, що значно більшою є небезпека перекидання вогню у зворотному напрямку. Лісників не турбував той факт, що в 200 м вже існував необхідний протипожежний розрив.

На думку екологів, просіка потрібна була мисливцям для полювання. Ліси Станично-Луганського відділення давно цікавили своєю увагою браконьєрів через високу щільність ратичних, і просіка на його межі давала б можливість полегшити полювання. Це при тому, що суцільна рубка в охоронній зоні заповідника суперечить Закону України «Про природно-заповідний фонд України», в ст. 40 якого зазначено: «В охоронних зонах не допускається … мисливство, розвиток господарської діяльності, яка може призвести до негативного впливу на території та об’єкти природно-заповідного фонду. Оцінка такого впливу здійснюється на основі   екологічної   експертизи…». Жодної екологічної експертизи перед вирубкою не проводилось, так само не проводилось узгодження їх із Луганським заповідником і з Луганським обласним управлінням екології.

Наслідком суспільного розголосу стало припинення вирубки і накладення адміністративного штрафу на директора Кондрашівського лісництва. Втім, призупинення було тимчасове і вже невдовзі вирубки були легалізовані дещо дивним спільним листом директора заповідника і лісництва.

Внаслідок рубки лісу вимушена була покинути гніздо пара орланів-білохвостів, які довгий час мешкали в заповіднику і які є чутливими до шуму у прилеглій до гнізда смузі. Згідно орнітологічних рекомендацій, зона суворої охорони, в якій необхідна заборона проведення рубок, в першу чергу суцільних, навколо гнізда орлана має становити 200 м, а сезонної – 500 м. Рубка порушила ці нормативи. Птахи занесені до Червоної книги України, і Європейський червоний список; на той час їх чисельність в Україні становила всього 45 пар. Подібна рубка, відповідно була порушенням ст. 64 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», ст. 11 Закону України «Про Червону книгу України».

Фото 1. Орлани-білохвости на гнізді (Фото автора)

Фото 1. Орлани-білохвости на гнізді (Фото автора)

Макарівський лісгосп, Київщина. У 2008 році у 38 кварталі Ніжиловецького лісництва активістами було знайдено гніздо чорного лелеки у дубово-грабовій стиглій ділянці. Необхідна зона суворої охорони складає 100 м навколо гнізда, а сезонної охорони – 500 м. Але, так як для гніздівлі чорний лелека, як правило, вибирає ділянки вікового лісу, який у комерційному плані найбільше цікавить лісові господарства, потребами охорони лісу навколо гнізд і навіть самих гнізд нехтують. Згадана пара чорних лелек висиділа пташенят 2009 року, а 2010 року ділянки лісу з гніздом вже не існувало.

Знову стикаємось із порушенням Законів України «Про охорону навколишнього природного середовища», «Про Червону книгу України».

Фото 2. Чорний лелека на гнізді (Фото автора)

Фото 2. Чорний лелека на гнізді (Фото автора)

Клавдієвський лісгосп, Київська область. Якщо подивитися на його ліси з космосу, стає очевидною його першість у швидкості вирубки вікових лісів області.

Фото 3. Швидкість вирубки лісу у Клавдієвському ЛГ.

Фото 3. Швидкість вирубки лісу у Клавдієвському ЛГ.

Розголосу серед природоохоронних організацій набула вирубка віковічної діброви у 2011 році, в якій зростали орхідеї Червоної книги України – зозулині сльози яйцевидні. Орхідеї були знайдені влітку 2011 року, коли ділянка з ними вже була вимічена під рубку; крім них, на ній зростала занесена до Червоної книги України береза чорна. Експертні висновки, підписані науковцями-ботаніками, були відправлені в лісгосп, в Державне агентство лісових ресурсів України, в Державну екологічну інспекцію України. Науковці зверталися з вимогою скасувати лісорубний квиток на цій ділянці, в зв’язку з високою її природоохоронною цінністю. Крім того, пропонувалось створення створення на цій ділянці лісу ботанічного заказника «Великий Ліс». Натомість, була отримана дещо дивна відповідь від лісагенції, що «дерева та чагарники Червоної книги України в рубку не призначаються». Вочевидь, відповідь базувалась на ст. 70 Лісового кодексу України, де майже дослівно сказане те саме. Втім, мова йшла про не лише про берези, а і про орхідеї – трав’янисті рослини, не дерева і не чагарники, але які повинні охоронятися згідно ст. 11 Закону України «Про Червону книгу України»: «Охорона та відтворення об’єктів Червоної   книги   України забезпечуються … підприємствами, … які є суб’єктами використання   тваринного   і рослинного світу … шляхом: … урахування вимог   щодо   їх   охорони під час розроблення нормативно-правових актів; … урахування спеціальних вимог щодо охорони об’єктів Червоної книги України під час … вирішення питань відведення земельних ділянок, розроблення проектної та проектно-планувальної   документації,   проведення   екологічної експертизи». Більш того, у вищезазначеній статті прямо написано: «Перебування (зростання) на певній території рідкісних і таких, що перебувають під загрозою зникнення, видів тваринного і рослинного світу, занесених до Червоної книги України, є підставою для оголошення її об’єктом природно-заповідного фонду України загальнодержавного значення».

Фото 4. Зозулині сльози яйцевидні (Фото автора)

Фото 4. Зозулині сльози яйцевидні (Фото автора)

Усі можливі звернення не призвели до збереження ділянки з рідкісними рослинами. Вона була вирубана рубкою головного користування в грудні 2011 року; при тому, під вирубку підпали і червонокнижні чорні берези, які, згідно відповіді лісгоспу, «у рубку не призначались». Звернення до екологічної інспекції з вимогою покарати лісгосп за порушення природоохоронного законодавства призвели до однакових, стереотипних відповідей – що рубка погоджена в усталеному порядку, тому ніяких порушень не виявлено.

Фото 5. Рубка на місці популяції орхідей (фото автора)

Фото 5. Рубка на місці популяції орхідей (фото автора)

На цьому яскравому прикладі чітко проявляється дуалізм лісогосподарських заходів – рубки призначаються з урахуванням «лісогосподарського» законодавства, але без урахування «природоохоронного», куди ми віднесемо Закони України «Про Червону книгу України», «Про охорону навколишнього природного середовища України», перераховані вище статті Лісового кодексу, в яких йдеться про охорону біорізноманіття.

А єдиний державний орган, який повинен стежити за дотриманням саме природоохоронного законодавства, екоінспекція, задовольняється лише формальною перевіркою погоджувальних документів, які не враховують перше. У цьому можна вбачати саботаж, не фаховість, корупцію або будь-що інше – але на виході лишається факт, що будь-які подібні звернення до екоінспекції закінчуються стереотипними відписками, що «порушення відсутні». Звернення в прокуратуру також закінчуються стандартними відписками екоінспекції, яка надає їх прокуратурі у разі запиту останньої.

Ізюмський лісгосп, Харківщина. Мова йде про Завгороднівське лісництво. На ділянці старого бору у 515 кварталі харківськими зоологами були виявлені ксилокопи (бджоли-теслярі) та мідянки, внесені в Червону книгу України. Крім того, цей ліс входив в охоронну зону гнізд орлана-білохвоста і сірого журавля. Ділянка була включена в Державний кадастр тваринного світу, про що лісгосп був сповіщений листами восени 2008 року. У зворотніх листах лісгосп відповів, що звернення прийняті до уваги.

Проте, вже у 2012 році дана ділянка кадастрового бору була зрубана. Тоді ж, у 2011-2013 роках, лісгоспами Харкіщини був знищений цілий ряд інших ділянок, внесених у Державний кадастр тваринного світу, на яких мешкали види тварин Червоної книги України: ділянки у 57 і 86 кварталі Високобірського лісництва Балаклійського лісгоспу (суцільні санітарні рубки), у 54 і 48 кварталі Задонецького лісництва Зміївського лісгоспу.

Фото 6. Одна із вирубаних цінних ділянок у Зміївському лісгоспі. (фото Є.Яцюка)

Фото 6. Одна із вирубаних цінних ділянок у Зміївському лісгоспі. (фото Є.Яцюка)

Тернопільський лісгосп, Тернопілля. Один із небагатьох випадків, коли суспільний розголос допоміг якщо і не припинити вирубку, то хоч покарати лісгосп за знищення ділянки лісу з рідкісними видами в 2013 році. Територією Іванівського заказника, розташованого на території Тернопільського лісгоспу, було вирішено прокладати … лижну трасу! Подібні випадки, як правило, виходять за межі лісогосподарської діяльності і пов’язані з корупційними схемами виділення лісових ділянок, але конкретно в цьому лісгоспі ці речі виявились пов’язаними. Згідно лісорубного квитка, суцільна вирубка 1 га дубово-грабового лісу з популяцією любок дволистих і лісових лілій є «заходом з формування і оздоровлення лісів», а у виданому лісгоспу ліміті на цю рубку йшлось про розширення доріг лісогосподарського призначення. Очевидно, що суцільна рубка із подальшим розкорчовуванням пнів жодним чином не є оздоровчим для лісу заходом, і є порушенням не тільки Закону України «Про Червону книгу України», і Закону України «Про природно-заповідний фонд України», оскільки в ст. 7 його йдеться: «на   землях   природно-заповідного   фонду   та   іншого природоохоронного … призначення забороняється будь-яка діяльність, яка негативно впливає або може негативно   впливати на стан природних … комплексів»

Фото 7. Любка дволиста (фото автора)

Фото 7. Любка дволиста (фото автора)

Думка екоінспекції, що рубка проходить без порушень, змінилась після відвідин розчистки лижної траси тодішнім віце-прем’єром України. Спілкуватися з обуреними місцевими мешканцями той не став, але екоінспекція приїхала з більш ретельною перевіркою. Характерно, що на час перевірки директор Тернопільського ЛГ зник зі зв’язку. Втім, рубку це не зупинило і через певний час вона розпочалась знову; тільки після чергової хвилі обурення громадськості і шквалу листів та дзвінків в контролюючі органи, екоінспекція нарахувала 56 290 грн збитків внаслідок порушення природоохоронного законодавства і знищення середовища існування рослин, занесених до Червоної книги України. Одну посадову особу Тернопільського ЛГ було притягнуто до штрафу за статтею 188-5 КУпАП. Проте популяцію рослин з ділянкою лісу вже не відновити.

Фото 8. Вирубка і розкорчування пнів у Іванівському заказнику (фото з http://pechenegy.org.ua/uk/node/1080 )

Фото 8. Вирубка і розкорчування пнів у Іванівському заказнику (фото з http://pechenegy.org.ua/uk/node/1080 )

На основі наведених прикладів можемо заключити висновок, що лісгоспи де-факто жодним чином не враховують види Червоної книги України при проведенні лісогосподарських заходів, вже не кажучи про види інших охоронних списків (наприклад, регіонально рідкісні види).

Перелік подібних випадків далеко не вичерпний. Проте, абсолютна більшість фактів нехтування лісовими господарствами видів Червоної книги України лишається поза увагою біологів і природоохоронців. Кількість фахових біологів, які працюють з лісовими видами тварин і рослин, явно недостатня для ведення повноцінного моніторингу всіх рідкісних об’єктів Червоної книги України на всій лісовій площі нашої країни, а лісгоспи цим не займаються. І, як показують приклади, навіть за умови охоплення дослідженнями ділянок із рідкісними видами, це зовсім не гарантує їх збереження. Тому, не виключено, подальше зниження чисельності багатьох видів рослин, грибів і тварин Червоної книги України.

Як вийти з цієї ситуації?

Потрібно прописання практичних механізмів, які забезпечуватимуть реалізацію п. 9 ст. 46 Лісового кодексу України, згідно якої лісовпорядкування передбачає виявлення місць оселення рідкісних тварин і рослин, а з іншої сторони – прописання у Лісовому кодексі і Кодексі України про адміністративні правопорушення відповідальності за не внесення рідкісних видів до матеріалів лісовпорядкування і нехтування цими даними. Щодо першого, то це потребує розширення Інструкції з проведення лісовпорядкування, в якій має міститися детальний опис, хто, коли і яким чином визначатиме наявність рідкісних видів у лісгоспах. Вочевидь, для повноти охоплення відповідними дослідженнями лісів України, потрібне розширення штату «Укрдержліспроекту» , із пріоритетним включенням до нього фахівців-ботаніків і зоологів. В свою чергу, це потребуватиме збільшення фінансування, що у нинішніх військових реаліях є сумнівною перспективою, але це необхідний крок для збереження біорізноманіття в лісах України. На далеку ж перспективу, в контексті реформування сучасної пострадянської структури лісової та інших галузей, потрібне створення незалежної служби, яка займатиметься обліком та контролем, охороною тваринного і рослинного світу, умовно – Агенції управління дикою природою. Вона має складатися з фахівців-біологів і, принципово, не бути підконтрольною Державному агентству лісових ресурсів України та мати контролюючі функції над останнім. Це сприятиме збільшенню ефективності охорони біорізноманіття та зменшуватиме ризик корупційних дій.

Андрій Плига

Залишити відповідь