Чим обернеться обмеження продажу необробленої деревини (матеріал поза конкурсом)

10/03/2015

Поза конкурсом «Правозастосування та управління в лісовому секторі України – 2015». Стаття публікується як приклад підходу до теми конкурсу і рівня розкриття проблематики

Мораторій на колоди

Історія законопроекту №1362 щодо мораторію на експорт лісо- та пиломатеріалів у необробленому вигляді довга і непроста. Він то зникав із порядку денного сесії Верховної Ради, то його двічі переносили у списку на обговорення аж у самий кінець. Нарешті, коли він пройшов перше читання — у ЗМІ здійнявся шквал розпачливих публікацій, а пошта понесла до депутатів та урядовців листи: «всьо пропало», «галузь знищують».

Що втрачаємо на сировині

Що ж пропонують автори документа, а серед них голова Комітету з питань екологічної політики Микола Томенко та секретар Комітету з питань запобігання та протидії корупції Дмитро Добродомов? Передовсім заборонити на 10 років вивезення з України необробленої деревини, а саме: лісу круглого у вигляді колод. А ще — занадто сирих (сушіння — теж, мовляв, обробка) пиломатеріалів. Є у законопроекті й ще новації: заборона рубати дуб тощо.

Народні депутати вважають такі обмеження закономірними, бо продавати вигідніше вже готову продукцію. Меблі наприклад, а не кругляк, який китайці чи турки розпиляють на дошки і перетворять на ліжка-шафи у себе вдома, а потім нам же і продадуть втридорога. Середня вартість одного кубометра кругляку — доларів 80—90. Тоді як середньосвітова ціна обробленої деревини — близько 950 доларів за умовний кубометр.

Друга причина ініціювання законопроекту — нестача деревини для наших деревообробних підприємств. «Без вітчизняної сировини майже призупинила роботу велика кількість деревообробних та меблевих комбінатів, яких в Україні понад 6,5 тисячі. Здебільшого це підприємства Державного агентства з управління державними корпоративними правами та майном, Державного агентства лісових ресурсів, частка продукції яких у загальному обсязі становить майже 70%. Отже, зникають робочі місця, знижуються надходження до бюджету, іноземні товаровиробники завойовують вітчизняні ринки меблів», — пишуть депутати у пояснювальній записці до закону.

Нарешті ще один аргумент на користь мораторію (хоч і не згаданий у записці) — корупційні схеми, які працюють в експорті деревини. Так, ще в 2012 році Держфінінспекція, перевіряючи роботу пріснопам’ятного «лісника Януковича», тодішнього голови Держлісагентства Віктора Сивця, виявила зокрема, що лісогосподарські підприємства агентства «за дев’ять місяців 2011 року продали 154,7 тисячі кубометрів дуба фірмам Eloderio Ltd та LIGO, що становить 24% загальної кількості реалізованої лісопродукції, за середньою ціною 320 євро за одиницю. Тоді як середньосвітова ціна на аналогічну продукцію коливалася від 500 до 600 євро за 1 куб. м, що дало змогу отримати згаданим офшорним фірмам додаткового прибутку на суму близько 400—470 мільйонів гривень». Було виявлено й інші епізоди. Держфінінспекція тоді поміж іншого рекомендувала розглянути доцільність існування ДП «Укрлісконсалтинг», бо через цю структуру проходили всі експортні лісові угоди, хоч обласні управління лісового господарства та лісгоспи й самі мали право продавати деревину за кордон.

Віктор Сівець після Революції гідності втік. Але і Укрлісконсалтинг, і схеми (про це свідчить аналіз цін) залишилися. Деякі з підписантів законопроекту про мораторій вочевидь хочуть зупинити ці схеми, прикривши на певний час експорт загалом.

SKR_382

Продавати вигідніше вже готову продукцію.Фото Світлани Срябіної

Експортують тільки непродане

Тож куди не глянь, усе наче правильно. Але чому експортери деревини, зокрема й самі держлісгоспи та лісові чиновники, криком кричать, до уряду та Верховної Ради звертаються з вимогою закон заблокувати? Ось із яким анонсом поширюється відеовиступ директора КП «Київагроліс» Ігоря Рибінського: «Крах лісової галузі. За три місяці після прийняття закону, що забороняє експорт кругляку, на підприємствах галузі можна поставити крапку».

Фахівці Держлісагентства, критикуючи законопроект, наголошують, що роблять усе можливе для забезпечення вітчизняних деревообробників, пропонуючи їм деревину на аукціонах. А вже залишки, непродане відправляють на експорт. І підкреслюють, що з України вивозять лише п’яту частину всієї заготовленої деревини. Попри те, що виручка від продажу цієї частки становить 50% коштів, які йдуть на відновлення лісів.

Міжнародні експерти, наприклад Михайло Попков, який робив нещодавно доповідь на профільному «круглому столі» у Світовому банку, називає інші цифри обсягів експорту, але загалом теж вважає мораторій надмірним заходом. «Статистичні дані останнього п’ятиріччя свідчать про несприятливі тенденції в розвитку лісового сектору України, — каже експерт. — Основна причина — брак державної торгової політики щодо деревини та виробів з неї, яку підміняє торгова стратегія Держлісагентства. Її основні ознаки: пріоритет відомчих інтересів над інтересами держави і покупців деревини, ручне управління експортом продукції, неефективність і постійне порушення встановлених правил торгівлі деревиною на внутрішньому ринку та висока корумпованість у сфері відносин, пов’язаних із лісової торгівлею».

Справжні проблеми маскують

Саме невдоволення такою ситуацією і спричинило появу законопроектів на кшталт законопроекту №1362 (до нього були й інші схожі). Але, на думку Михайла Попкова, заборона експорту призведе до зменшення потенційних покупців і зниження ціни деревини. Зменшаться надходження до держбюджету, знизиться заготівля низькоякісної деревини (бо стане невигідною). Лісгоспи не отримають коштів на захист і підвищення якості лісів, технічне та технологічне переоснащення. І так далі — ланцюжок наслідків довгий, аж до банкрутств деревообробних виробництв.

Так, від заборони експорту в короткостроковій перспективі виграє деревообробна промисловість, насамперед її сегменти, орієнтовані на експорт кінцевої продукції, а програє лісове господарство, транспорт і суспільство загалом. У довгостроковій перспективі не виграє ніхто. Про це свідчить аналіз міжнародного досвіду — не ми перші йдемо таким шляхом.

— Активне лобіювання заборони експорту круглого лісу маскує істинні проблеми лісового ринку України, — зауважує Михайло Юрійович, — розв’язувати які треба іншими шляхами: боротьбою з корупцією, вдосконаленням правил і організації торгівлі деревиною тощо.

Зокрема варто надати гарантії забезпечення сировиною підприємствам, які виробляють продукцію з високою доданою вартістю.

ТОЧКА ЗОРУ

Остап Єднак,
секретар Комітету ВР з питань екологічної політики, один з авторів законопроекту:

EDNAK Ostap-samopomich.ua— Депутати розуміють, що негайне ухвалення мораторію, заборона всього експорту круглого лісу спричинить негативний ефект. Тому для тих товарних позицій, на які нині немає достатнього попиту на українському ринку (пиловник сосни, ялини), слід відтермінувати заборону експорту орієнтовно на три роки. Також ми, ймовірно, скасуємо норму про обов’язкове сушіння пиломатеріалів, оскільки розуміємо, що в Україні немає достатніх потужностей сушильних комплексів. І нині в українського виробника немає коштів на швидку розбудову інфраструктури для сушіння.

Дуб буде дозволено і надалі заготовляти і переробляти у країні, але варто заборонити експорт кругляку дуба, бо ця порода в Україні дефіцитна.

Проте загалом закон потрібен. Ми очікуємо, що його ухвалення (з поправками, які я назвав) у найближчі п’ять років дасть близько півмільярда євро інвестицій і створить близько 10 тисяч робочих місць у переробній галузі. А також стимулює створення робочих місць та підвищення заробітної плати в лісгоспах.

Залишити відповідь