Перспективи професії лісівника

01/06/2014

Наскільки наука і практичний бік лісової галузі співпрацюють в Україні? Як студентові вдається реалізовувати знання, набуті у стінах ВНЗ, і чи готові роботодавці приймати «новоспечених» кадрів у сфері лісового господарства?

Ці та інші важливі аспекти галузі мали нагоду обговорювати на ІІ Всеукраїнській науково-технічній конференції «Актуальні проблеми конструювання, експлуатації та ремонту обладнання лісового комплексу». Захід організовувала та проводила кафедра обладнання лісового комплексу та теорії механізмів машин Луцького національного технічного університету у стінах цього ВНЗ (Волинь).

Серед запрошених гостей – науковці зі Львова (Національний лісотехнічний університет України), Києва (Національний університет біоресурсів і природокористування України) та Харкова (Харківський національний технічний університет сільського господарства ім. Петра Василенка). Головний акцент конференції: обмін досвідом фахівців лісової галузі у питаннях лісозаготівельної техніки, деревообробного устаткування, популяризація цих знань серед молодих науковців.

– Наукові дослідження потребують більших вкладень, – зазначає кандидат технічних наук, доцент кафедри обладнання лісового комплексу та теорії механізмів машин Луцького НТУ Микола Вржещ. – Хоча у нас спеціальність «Обладнання лісового комплексу» (ОЛК, – авт.) відкрили не так давно – 2004-го року. За порівняно короткий термін отримали акредитацію четвертого рівня, маємо 6 випускників. Поки напрацювання нашої кафедри перебувають на стадії становлення.

Лісові ресурси посідають одне з чільних місць у загальній ресурсній базі економіки України. Основні лісові масиви зосереджені переважно у Поліському та Карпатському регіонах. Наприклад, лісистість Волинської області становить 32,4%. Тому наявність потужних ресурсів потребує відповідної підготовки кадрів. У цьому контексті тема доповіді інженера виробничого відділу Волинського ОУЛМГ Івана Забродця «Перспективи лісоінженерної діяльності в лісовому господарстві Волинської області» розкриває кілька важливих фактів.

– Основним завданням працівників лісової галузі на Волині є відтворення лісів на землях усіх категорій шляхом створення нових та формування і збереження існуючих цінних насаджень, – зазначає Іван Забродець. – Пріоритетом лісової промисловості та інших галузей лісового господарств є нарощування обсягів виробництва за рахунок комплексного та ефективного використання лісосічного фонду та використання ресурсів деревини, без нарощування обсягів лісозаготівель. Тому з метою продуктивного освоєння лісосічного фонду сформований потужний виробничий комплекс, де зосереджена вся інженерна діяльність лісового господарства Волині.

Так, за словами Івана Петровича, на сьогодні у складі лісозаготівельного комплексу – понад 300 одиниць трелювальної техніки лісовозних автомобілів, експлуатується 14 нижньоскладських господарств із крановим забезпеченням.

Іван Забродець наголошує, що пріоритетним є подальше нарощування обсягів переробки деревини, постійне оновлення обладнання, впровадження новітніх ресурсо- й енергозберігаючих технологій. Наприклад, уже завершено переоснащення підприємств сучасним стрічкопильним обладнанням. Також встановлено технологічні лінії для зрощування обрізків пиломатеріалів, які раніше йшли у відходи, а тепер із них випускаються стругані личкувальні дошки та брус.

Доповідач виокремлює й основні завдання молодих спеціалістів цієї сфери: розвиток вітчизняного машинобудування для лісових галузей; реконструкція діючих і будівництво нових підприємств, заводів; підвищення конкурентоспроможності вітчизняних видів продукції; недопущення перевантаженості лісового відомства виробничими функціями; впровадження належних машин, механізмів і технологічних ліній; забезпечення потреб держави в послугах лісу, у лісосировинних ресурсах власного виробництва.

Тому питання відповідної підготовки кадрів без сумніву залишається актуальним.

Порівнюючи особливості розвитку лісового господарства інших регіонів України в контексті тематики конференції, доцент кафедри системотехніки і технології лісового комплексу Харківського НТУСГ ім. П. Василенка Юрій Градиський зазначає:

– Я був здивований, коли дізнався, що на Волині є харвестери. Думав, що в Україні їх узагалі немає. У нас основною лісоутворюючою породою є дуб. Лісівники переважно використовують техніку для лісовідновлення: посівні та садильні машини, обладнання із догляду за лісовими культурами.

За словами Юрія Градиського, на Харківщині лісова галузь також є перспективною. У їхньому університеті є дві спеціальності («Обладнання лісового комплексу» та «Технологія деревообробки»), де готують майбутніх лісівників. А у Харківському національному аграрному університеті ім. В. В. Докучаєва навіть є факультет лісового господарства.

Юрій Олександрович також підкреслює, що у них студенти після кожного курсу мають багато практики на виробництві. Університети підписують договори з відповідними підприємствами. Тому молодь, отримуючи першу роботу за фахом, уже якісно підкована практикою.

– Свого часу з метою обміну досвідом у системі освіти мав нагоду відвідати подібні освітні заклади у Швеції, Фінляндії, Швейцарії, Австрії, – розповідає директор Шацького лісового коледжу ім. В. В. Сулька Ігор Жмурко (Волинь). – У цих прогресивних державах лісозаготівельна робота і все обслуговування у лісовій галузі ґрунтується на послугах. У фінському коледжі є потужна як наукова, так і технічна бази. Там готують молодших спеціалістів, які мають можливість працювати на форвардерах, харвестерах, оперувати лісовозною, трелювальною технікою. Самих лише харвестерів навчальний заклад нараховує близько 30. Крім якісної підготовки спеціалістів, коледж також надає послуги обробки певних територій.

Ігор Васильович наголошує на необхідності якісної підготовки молодших спеціалістів – людей, котрі безпосередньо працюють у лісі, і яким можна було б довіряти подібну дорогу техніку. Адже, за його словами, нині в Україні не готують фахівців подібного рівня (як за кордоном). Хороша перспектива: об’єднувати ідеї, бази вже згадуваних українських ВНЗ для ефективної підготовки якісних кадрів.

За словами Ігоря Жмурка, сьогодні у нашій країні є можливість підписання договорів щодо підготовки фахівців для конкретних підприємств. Фірми, у свою чергу, можуть оплачувати навчання. Студент після отримання диплома гарантовано матиме роботу.

– Деревообробна галузь має великі перспективи. Роботи – а найбільше на державних підприємствах – вистачає сповна, – зазначає директор ПП «Ампер-3» Олег Бойко, який на конференції представляв роботодавців. – Тому ми як роботодавці потребуємо молодих фахівців із високою трудовою дисципліною, наявністю знань і практичних навичок. Важливими також є вміння спілкуватися з людьми та бажання продуктивно працювати на кінцевий результат. Виробнича практика студентів повинна проходити на діючих підприємствах, щоб майбутні фахівці були в курсі реалій відповідної обраної професії.

Торкнулися й сторінок історії. У доповіді «З історії розвитку лісового комплексу Волині» ветеран галузі Іларіон Маковський звертає увагу на важливості дисципліни та ініціативи з боку молодих спеціалістів.

– Коли до нас направляли кадри на роботу, ми готові були допомагати з набуттям практичних навичок, що, власне, і робили. Сьогодні ж роботодавці у цьому не зацікавлені. Їм важливо, аби фахівець знав і вмів. А де ту практику взяти? Повинна бути співпраця між навчальними закладами та підприємствами, тоді і результат матимемо. Наприклад, виділіть кошти для університету, щоб викладачі за наявності відповідної технічної бази змогли підготувати якісних спеціалістів, – звертається до роботодавців Іларіон Миколайович.

Послухали ми й думку юних учасників конференції. Так, магістр спеціальності «ОЛК» Луцького НТУ Катерина Луцик задоволена вибором свого фаху, оскільки знає, що лісова галузь є перспективною. Найбільше дівчину цікавить сфера лісозаготівлі та будівництва осель із дерева.

– Мав можливість проходити практику безпосередньо на виробництві підприємства «Ампер-3», – зазначає магістр спеціальності «ОЛК» Юрій Куделя. – Перед вступом у ЛНТУ я здобув фах столяра будівельного тесляра у Торчинському професійному ліцеї. Тому знання та певний досвід уже мав, і на практиці в «Ампері-3» мені дозволили працювати на стрічкопилковому верстаті з помічником. Так, за студентською лавою багато дізнаєшся, але поки не побачиш виробничий процес реально, не спробуєш своїми руками ввімкнути той самий верстат – не пізнаєш до кінця своєї справи. Тому проводити такі виробничі навчання – сьогодні необхідність.

Юрій Куделя готував на конференцію доповідь за темою: «Дослідження впливу магнітного поля на міцність з’єднання облицювального матеріалу з основою у мембранному пресі і розробка електромагнітної підкладки у камері пресування». У своїй магістерській роботі хлопець працює над виготовленням випробувального стенду для проведення лабораторних робіт із визначення потужності бензомоторних пилок. Наразі проект – у стадії активної розробки.

– Дуже важливо, аби молодь розуміла, що робота у лісовій галузі є нелегкою, відповідальною, але й цікавою. Треба, щоб, ідучи на відповідні факультети, майбутні лісівники любили природу, ліс. Бо це найголовніше у нашій професії, – зауважує начальник Волинського обласного управління лісового та мисливського господарства Богдан Колісник.

Тетяна Сасюк

Залишити відповідь