Незаконне, злочинне вирубування лісів!? Багатосотенна кількість незареєстрованих пилорам!? – Розгляд питань затягнувся на довгі роки!

05/06/2014

Найдієвіша ера боротьби з незаконним вирубуванням лісів у Рівненській області розпочалася із створення у кожному з районів робочих груп, обов’язок яких – організувати дотримання законності та контроль використання й охорону лісових ресурсів. Сталося це в першому місяці літа 2010 року, коли відбулось засідання колегії виконавчої влади Рівненщини в найпроблемнішому, стосовно самовільних вирубувань лісових насаджень, Рокитнівському районі. Під час зібрання обговорили ситуацію в масштабах області. На той час констатували: на Рівненщині більшість пилорам працюють нелегально! І в матеріалах колегії були наведені такі факти: в області 948 лісопильних рам та деревопереробних підприємств різних форм власності, із них 439, за інформацією держлісгоспів, працюють без відповідних дозволів. До того ж, на нелегальних пилорамах переробляють незаконно вирубану деревину, що є не лише порушенням, а й завдає неабиякої шкоди природному середовищу регіону. 80% території Рокитнівського району становлять ліси, тож проблема нелегальних пилорам та, відповідно, незаконних вирубувань лісу надзвичайно актуальна. Тому тоді, влітку 2010 року, виїзну колегію ОДА провели саме у цьому районі.

Чітку регламентацію дій з приводу ситуації в лісах області дає голова Рівненської обласної організації Товариства лісівників, досвідчений фахівець галузі, Микола Шершун:

— Передусім потрібно, щоб усі виконували закон. І не тільки ті, хто ріже ліс. Трапляється, що на місцях влада і правоохоронні органи дивляться на незаконну вирубку лісу крізь пальці. Хоча й знають, де і які пилорами діють, і знають, що більшість з них працюють на краденому лісі. Тож якщо буде об’єднано зусилля, то з незаконною вирубкою лісу можна справитися.
Що ж робити з незаконними пилорамами? Звісно, краще дати їм можливість легалізувати свою діяльність. Коли ж власники не погоджуються — закривати. Для вирішення проблем у питаннях захисту лісів та функціонування пилорам, важливо вивести їх у законне русло.

На перший погляд видається, що Микола Шершун цими словами дає відповідь на усі запитання, та вказує шлях до вирішення усіх проблем довкола незаконного обігу деревини. До того ж визначну роль у кожному з районів відіграють робочі групи, створені за результатами засідання колегії ОДА від 1 липня 2010 року відповідно до розпорядження «Про додаткові заходи щодо використання та охорони природних ресурсів», які мали б організувати дотримання законності та контроль використання й охорону лісових ресурсів. З самого початку перед ними було поставлено завдання облікувати усі пилорами, деревообробні цехи і підприємства краю, в лісництвах оптимізувати рейдові мобільні групи, а на автошляхах області відстежувати переміщення лісо сировини зобов’язали постійно діючі пости МВС.

Тож велику надію тоді покладали саме на спеціально створені робочі групи. Та, здебільшого, функціонують вони увесь цей час тільки формально.

Наступні відчутні заходи в оптимізації боротьби із нелегальними пилорамами в області провели майже через два роки. Питання «Про стан забезпечення контролю за дотриманням законності суб’єктами господарювання при організації діяльності лісопильних і деревообробних підприємств на території області» знову винесли на порядок денний засідання колегії Рівненської ОДА 28 лютого 2012 року. Перед цим у січні створили обласну робочу групу для дотримання законності та контролю використання лісових ресурсів. Що ж змінилося за неповних два роки? Констатація фактів свідчить про збільшення кількості лісопильних рам та деревообробних підприємств різних форм власності. Їх на Рівненщині стало вже 1043. Але на 107 поменшало тих, які працюють без відповідних документів (було 439, стало 332). При цьому, із 711 зареєстрованих суб’єктів господарювання, що здійснювали переробку деревини, лише 292 – закуповували її в лісових господарствах області. І знову розмову вели в тому ж руслі, що і в попередні роки.

Як бачимо, через два роки проблемні моменти не надто відрізнялися. Матеріали засідання колегії Рівненської обласної державної адміністрації від 19 травня 2014 року констатують нові факти: в області нараховується 1036 об’єктів з обробки деревини. Найбільше підприємств на території Рокитнівського району – 226, Сарненського – 114, Дубровицького – 113. Без належно оформленої документації працюють 482 суб’єкти господарювання, у Рокитнівському районі – 150, в Дубровицькому – 103, Володимирецькому -68, Зарічненському – 61. Тож за 4 роки ситуація мало змінилась. Незаконно діючих об’єктів з обробки деревини стало на 43 більше, ніж у 2010 році, але на 7 менше, ніж у 2012.

У 2014 році із 554 зареєстрованих суб’єктів господарювання лише 266 закуповують лісодеревину у лісогосподарських підприємствах.

За принципом ланцюгової реакції, як зазвичай прийнято, коли формуляри вищих інстанцій зобов’язують до дій нижчі, – у районах області проводили спеціальні засідання. Вели домовленості в напрямку налагодження взаємодії всіх сторін, організації допомоги як лісовим господарствам, так і підприємцям, й обговорювали проблеми, які, здебільшого, є типовими для усієї області. Влада та контролюючі органи настійливо переконують, що варто лісопереробникам вийти з тіні й обіцяють сприяти в створенні зручних умов для придбання деревини. Лісівники в свою чергу посилюють охорону лісу, ведуть нічні чергування. Та зі сторони тих осіб, що звикли самовільно розпоряджатися спільними благами, можна очікувати непередбачуваних, кардинально зловмисних дій.

Прикладом може послужити факт, як на території Тинненського лісництва Сарненського лісоргвого господарства затримали групу крадіїв деревини. Вочевидь, злочинцям до цього часу вдавалося оминати покарань. Дії мобільної групи викликали в них стільки злоби, що не задумуючись, що вчиняють, троє чоловіків з бензопилами нещадно зрізали відразу 72 дерева, завдали державі збитків на 168 тисяч гривень та стали фігурантами трьох кримінальних справ.

Контролюючі органи постійно намагаються перевіряти власників пилорам, щоб змусити їх впорядкувати діяльність. Але, за їх словами, в більшості випадків, як тільки автомобіль з райцентру прямує до незаконно діючих лісопильних рам, за лічені хвилини там не залишається ні душі…

Позитивну роль відіграє належна організація роботи лісової охорони. Лісогосподарські підприємства, за рекомендаціями керівництва галузі, придбали мотоцикли, іншу спецтехніку, для об’їздів територій лісництв (наприклад у Сарненському й Соснівському лісових господарствах використовують по 10 мотоциклів). Як наслідок, мобільні групи підвищили наполегливість та активність. Але найважливішою складовою є співпраця з населенням, адже питання охорони лісових насаджень не може носити періодичний чи сезонний характер. Ця робота повсякденна і клопітка. Потрібно постійно знаходити ефективні шляхи і схеми.

У контексті обговорення питання незаконного обігу деревини, причин і наслідків негараздів у лісівничій справі, начальник управління лісового господарства Володимир Грицайчук окреслює цілий ряд чітко визначених вимог: «Потрібно сприяти роботі дрібних переробників, щоб через аукціони вони могли придбати невеликі партії деревини з доставкою до виробничих об’єктів, щоб підтримати тих, хто хоче працювати прозоро. І робота з місцевими переробниками деревини має бути в пріоритеті, за тим – забезпечення сировиною внутрішнього виробника, і в останню чергу – експорт. І дуже важливо чітко розмежовувати сортність деревини. Ми перейшли на послуги спеціалізованих структур, враховуючи передовий європейський досвід. А лісову охорону повинні використати, щоб забезпечити порядок в лісі, бо призначення лісової охорони винятково вузько направлене: охороняти лісові простори нашої держави. У напрямку співпраці з усіма зацікавленими сторонами маємо зрозуміле завдання: докласти максимум зусиль, щоб допомогти владі легалізувати роботу лісопильних рам. Бо найважливіше надійно захистити і зберегти усе те, що ми сіємо, садимо й ростимо».

Отже, позиціонування та проблемні моменти лісівники краю узгодили. А що ж робочі групи із здійснення контролю за використанням та охороною місцевих лісових ресурсів, які впродовж чотирьох років вже працюють у кожному з районів Рівненщини, якої результативності досягли? В 2013 році проведено 61 засідання робочих груп, у І кварталі 2014 року – 3.

Є факти, які свідчать про те, що справа має ефективні результати: У цьому році за І квартал працівники лісової охорони вже склали 352 протоколи, накладено штрафів на суму 16,8 тис.грн. та нараховано 1205 тис.грн. збитків. До правоохоронних органів та судів передано 51 справу. А за 2013 рік складено 1088 протоколів на осіб, що скоїли самовільні порубки лісу. Накладено штрафів на 52,6 тис.грн. та нараховано 1362 тис.грн. збитків, завданих лісовому господарству. До правоохоронних органів та судів передано 59 справ на загальну суму 890 тис.грн. Відкрито 5 кримінальних проваджень.

До того ж, працівники обласного центру зайнятості, що входять до складу робочих груп, проводять реєстрацію трудових договорів між фізичними особами, які здійснюють розпилювання та оброблення деревини з найманими працівниками. В 2013 році зареєстровано 730 таких договорів. Виявлення незаконної діяльності та оформлення трудових відносин з найманими працівниками проводять податкові інспекції. У І кварталі 2014 року 30 підприємців оформили трудові відносини з 72 найманими працівниками. Співробітники УДСБЕЗ УМВС України в області виявили 9 кримінальних правопорушень, 1 факт вимагання, 2 – пов’язаних із розтратою бюджетних коштів, які виділялись на сферу лісового господарства. Спільно з працівниками відділу охорони та захисту лісу обласного управління лісового господарства у правопорушників вилучено 86 м.куб. незаконно добутої деревини на суму понад 100 тис.грн.
Держекоінспеція області за 2013 рік провела 52 перевірки в частині охорони, захисту, використання та відтворення лісів. До відповідальності притягнули 339 посадових осіб і громадян та пред’явили лісокористувачам 66 претензій щодо незаконних рубок лісу. Сплачено 136 тис.грн. штрафних санкцій. За зобов’язанями держекоінспекції в 2013 році 124 підприємства отримали необхідні дозволи та ліміти. В І кварталі 2014 року держінспектори провели 13 перевірок. До відповідальності притягнуто 88 посадових осіб і сплачено 8,6 тис.грн. штрафних санкцій. Усі перелічені заходи посприяли впорядкуванню діяльності деревообробних підприємств, бо чимало підприємців вийшли з тіні. Але їх потрібно проводити системно і постійно.

Злочинні групи, що промишляють на викраденні деревини є у багатьох населених пунктах. Вони володіють неабиякими вміннями, мають необхідні технічні засоби та чітко продумують схеми, за якими намагаються перехитрити усіх. До того ж, ці групи можуть погрожувати, або ж, ще гірше, вчиняти розправи над працівниками лісового господарства, бо вже звикли бути «хазяями». Зважаючи на те, що заліснені території великі, й можливості зайти до лісу і вийти звідти непоміченим все ж знаходять. І ці налагоджені схеми – найскладніша проблема в боротьбі з лісопорушеннями.

Надзвичайно великий ризик для працівника лісового господарства залучитися до схеми незаконного обігу деревини й сприяти зловмисникам. Бо в такому випадку посадовий злочин веде за собою кримінальну відповідальність. Та випадків подібних зловживань ні у робочих групах, ні у лісівничих колах не обговорюють. Навпаки, всі відповідальні структури, причетні до наведення ладу в секторі деревообробки й використання лісосировинних ресурсів, покладають надію на посильну допомогу колективів державних лісових господарств. Щодо сприяння діяльності робочих груп, то зв’язок, автотранспорт, інші необхідні засоби, представляють для них держлісгоспи.

PS Невигадані історії
* Кажуть, що в минулих роках один з колишніх місцевих керівників за кошти від незаконного використання лісосировинних ресурсів, отримав високу посаду в одному з міністерств. І за цим фактом проглядається чітко налагоджена корупційна схема, яка діяла (а можливо і дотепер діє?) на постійній основі. Ще подейкують, що нелегальний деревообробний бізнес «кришують» впливові люди, також, місцевого масштабу. Зрозуміло, що подібна діяльність може проводитись тільки в «тіні». Місцеве населення, обговорюючи тему збагачення на незаконному обігу деревини, звинувачує місцеву владу та керівництво лісгоспів. Нарікання на їх адресу звучать постійно.

* Лісова охорона не може наказати крадія деревини, якщо він вже із незаконно вирубаною деревиною виїхав на дорогу. Так само, не має права зайти на територію приватної пилорами, навіть, якщо там є крадена сировина.

* В журналістських буднях, в процесі збору матеріалів до щотижневої радіопередачі «Ліси Полісся», якось один із лісничих (за добропорядність цього чоловіка поручиться кожен, хто його знає) розповів, як анонімно хтось повідомив йому по мобільному телефону, що в певний час в певному місці прослідує автомобіль з краденою деревиною. Інформація підтвердилась і він простежив за шляхом невідомого чужинця. Вантажівка зупинилась, у тому місці, де її зустрічав однин із високих міліцейських чинів й по-дружньому привітався з водієм. Коли ж наш лісничий виявив свою присутність, справу повернути так, ніби він і супроводжував злочинний вантаж… Якого лиха тоді зазнав відданий справі працівник лісового господарства страшно й уявити.

* А ще пригадалася розповідь директора одного з місцевих лісгоспів, про те, як він зустрів на лісовій дорозі двох підлітків-шестикласників, які у час, коли в школі тривали уроки, перевозили на підводі з кіньми дві соснові колоди. Це, за його словами, близько 0.5 кубометра. Діти мали намір заробити на цьому 150 гривень. Та, як зазначив керівник лісгоспу, найбільше лихо полягає не у матеріальному збитку, а в тому, що залучення дітей до подібних дій сформують відповідний світогляд: для того, щоб мати гроші, не потрібно вчитись чи працювати, а вкрасти дерево чи щось інше і продати. Дорослі посилають підлітків на такий злочин, бо вони не підсудні. А дерева, швидше всього, досвідчені лісоруби зрізали вночі. Прикро, що серед жителів Поліського краю, є люди засліплені малою наживою.

* До територій одного із держлісгоспів приєднали ті, що називали «колгоспними лісами». Місцеві жителі звикли вибирати там усе, що тільки бачили й перетворили лісові площі на чагарникові зарослі. Проблемою стало не тільки як заліснити ці території, а як переконати людей, що в лісі дерев рубати не можна.

* Працівникам лісництв важко контролювати обходи, бо дуже великі території – обходи по 500 і навіть до 1000 гектарів. Крім того, сам один майстер лісу чи може протистояти групі лісокрадів? До того ж проводити затримання наодинці може бути небезпечно.

Що ж відбувається? Владні мужі намагаються вплинути на ситуацію, використовуючи законодавчу базу, роботу всіх правозахисних та контролюючих служб. Лісівничі колективи просвітку не бачать за повсякденними клопотами з догляду та охорони лісу, й вирубування дерев проводять тільки згідно із правилами лісокористування. А злочинці самовільно розпоряджаються народним благом і нерідко виходить, що управи на них немає? Але ж тут іншого способу не придумаєш, як об’єднати зусилля виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, територіальних громад і направити їх на допомогу лісовій охороні. Бо, швидше всього, викрадати і незаконно переробляти лісосировинні ресурси на наші території не приходять злочинці з далеких країв. Тут «господарюють» на шкоду природі й суспільству місцеві ділки. І вірогідно, що їх імена відомі багатьом людям. Заявити про це небезпечно, тому переважає позиція «моя хата з краю». А бо ж громадськість спрацьовує на потреби зловмисників. Коли лісовий патруль проїжджає селом – злодії у лісі про це вже знають, бо їх попередили. Тоді – шукай вітру в полі.

З упевненістю можу констатувати факти із особистих спостережень. Як автор щотижневої радіопередачі «Ліси Полісся», вже понад п’ять років знайомлюся з деталями роботи лісогосподарських підприємств, буваю на виробничих об’єктах Сарненського та Клесівського лісових господарств від розсадників, де із насінини проростає майбутнє дерево, до площ, де заготовляють стиглу деревину. Все, що можна побачити чи дізнатися з офіційних джерел, почути з вуст працівників різних спеціальностей, стверджує: фахівці лісового господарства нашого краю працюють самовіддано і не допускають зловживань. Виправдано лісові насадження Сарненського району, де лісистість становить 52.5 %, називають зразковими. Хто б не відвідав території місцевих лісництв, поділяє це твердження. А досвід наших лісівників вивчали численні делегації науковців і практиків галузі. Їх висновки однозначні. Бо державні лісівничі структури на Рівненщині покликані господарювати у лісах по-державницькому.

Що ж до проблематики лісів Полісся, то приєднання в недавньому періоді спеціалізованих(в області їх 15) та військових (1) лісгоспів до системи державного Агентства лісових ресурсів України дає надії на впорядкування проблемних ситуацій у багатьох напрямках. Адже вже довгі роки на рівні міністерств та відомств говорили про об’єднання усіх лісових просторів у державну структуру. А сьогодні,завтра і повсякдень збереженню неоціненного нашого скарбу – неосяжних лісових просторів – повинні слугувати всі жителі краю, від малого до старого. Адже це закладено в пам’яті поколінь трудолюбивих поліщуків.

Віра Шашук

Залишити відповідь