Лісівники прозоро натякнули, щоб Ванзуряк не вчив їх, де рубати ліс, кому і за якою ціною його продавати (Чому лісівники завжди винні?)

05/06/2014

Наводити лад у лісовій сфері Буковини, здається, прагне кожен, кому не лінь. Проте ніхто не хоче розбиратися, як саме влаштована галузь, як вона фінансує себе майже повністю самостійно та ще й сплачує податки до бюджетів усіх рівнів. Без перебільшення можна сказати, що лісова галузь одна із небагатьох в області, які досі справно працюють. Про це BukNews повідомили у прес-службі Чернівецького обласного управління лісового та мисливського господарства.

Своєрідним каменем спотикання між лісівниками, громадськістю та публічними діячами завжди залишалися рубки незалежно від їх виду. «Заборонити вирубувати ліси!» – з цим та подібними гаслами йдуть реформатори втручатися у дієвий механізм лісового господарства. Складається враження, ніби лісівники, що захотіли те й вирубують, і ніхто їхню діяльність зроду не контролював. Та у лісовій справі ніколи не було подібної банальщини. Завжди використання лісосировинних ресурсів області здійснювалося і здійснюється на основі науково обґрунтованих норм з урахуванням безперервного невиснажливого лісокористування. А загальний обсяг заготівлі деревини під час проведення рубок головного користування не перевищує розмір розрахункової лісосіки за період її дії. Лісгоспи Буковини ведуть лісове господарство у формі, найбільш наближеній до природи краю, і широко практикують проведення рівномірно-поступових рубок та природного поновлення лісу. Розробка ділянок держлісфонду в кілька прийомів є затратною, проте допомагає сформувати здорові та високопродуктивні деревостани. Слід зазначити, що з метою сприяння екологічному благополуччю області лісгоспи з 1 квітня відмовились від здійснення суцільних рубок у букових насадженнях.

Не меншу хвилю обговорень викликало проведення санітарно-оздоровчих заходів у буковинських лісах. У їх здійсненні шукали схеми незаконної лісозаготівлі, бо розбиратися із тим, що це таке і навіщо воно потрібно це ж не так цікаво, як шукати корупціонера і хабарника за кожним пеньком у лісі. Так от, санітарні рубки проводять у тих насадженнях, які пошкоджені пожежами, шкідниками, хворобами, зазнали негативного техногенного впливу та руйнівної сили природних стихій. Одним із природних катаклізмів, який останнім часом негативно впливає на ліси Буковини і Карпат у цілому, є всихання похідних ялинників. Єдиним обґрунтованим науковцями рішенням цієї проблеми є проведення санітарно-оздоровчих заходів, які унеможливлять збільшення площ всихання. Тут важко промовчати про той факт, що здійснення цих заходів є невигідним для лісогосподарських підприємств, які заробляють самі на себе. Але вони як постійні лісокористувачі зобов’язані виконувати і виконують вимоги щодо використання державного лісового фонду, передбачені Лісовим кодексом України, хоча, врешті-решт, через це працюють собі у збиток.

Ще одна вимога, яка час від часу злітає з уст як не політиків, так громадських діячів та підприємців, заборонити експорт лісосировини. Мовляв, лісосировинні ресурси мають перероблятися в області, а ціни на експорт нижчі за встановлені для місцевих деревообробників, що, якби було правдою, дійсно можна б вважати несправедливим. Та, як виявляється, виробничих потужностей для переробки низькосортної лісосировини в області катма, а ціни на експортовану деревину ніколи не були нижчими, ніж на внутрішньому ринку. Державними лісогосподарськими підприємствами у 2014 році переглянуто та оптимізовано експортні ціни на лісосировину, у результаті чого вартість одного експортованого кубічного метра зросла ще на 7-12 євро. Також узгоджено цінову політику і обсяги поставок лісосировини деревообробним підприємствам області.

Факт, який залишається поза увагою так званих борців за буковинські ліси, це контрольованість заготівлі та реалізації деревини в області. Кількість органів, які перевіряють роботу лісової галузі, аж зашкалює. Інколи здається, що лісівники на роботу без інспекторів тепер уже й не ходять. Варто лише радіти, якщо представник контролюючого органу добре розуміє усю специфіку лісової галузі, якщо ж ні – чекай біди. Знову будуть сипатися беззмістовні та необґрунтовані заяви, що ліс рубають не там і не так, та й продають не тим і не за тією ціною…

Аліна Агопшук

Залишити відповідь