Хто захистить лісові насадження залізничних магістралей?

22/05/2015

фото_2edЛісові смуги сталевих магістралей – відповідальність кого і за що?

Про те, що залізничний транспорт нашої держави технічно складний комплекс, розташований практично на всій території України, знають всі. Одиниці розуміють, що він значно впливає на екосистеми, і це проявляється у забрудненні повітряного і водного середовища, земель під час створення та експлуатації залізничних доріг. Ще менше людей взагалі коли-небудь цікавились питанням, як вберегти землі, посадки біля сталевих магістралей. Так хто ж відповідальний за сотні тисяч площ ? Хто повинен контролювати благоустрій та зберігати красу залізничних узбіч?

Згідно Лісового Кодексу України, усі ліси на території України не залежно від того, на яких землях за основним цільовим призначенням вони зростають, становлять лісовий фонд. Згідно ст. 17 Лісового Кодексу право на постійне користування лісами надаються спеціалізованим лісогосподарським підрозділам, дистанції захисних лісонасаджень (далі ДЗЛ) є саме такими. Основною задачею ДЗЛ є ведення лісового господарства, як передбачає Лісовий кодекс (стаття 64).

Найкраще проблематику захищеності лісів біля залізниць можливо зрозуміти на конкретних прикладах, тож прямуємо до найближчої відповідальної організації – Знам’янської дистанції захисних лісонасаджень №3, яка займає загальну площу 9498,5 га, в тому числі захисні лісонасадження – 3824,19 га в межах 3 областей (Миколаївська, Кіровоградська та Дніпропетровська) і 25 районів. Протяжність дистанції становить 850 км. Нині на підприємстві працює 130 чоловік. Знайомимось з керівником Володимиром Сокирко, одразу розуміємо – людина компетентна і відповідальна. Запитуємо про проблематику роботи: “По усім показникам нашої роботи ми не пасемо задніх, виконуємо ось зараз рубку чагарників, ліквідовуємо захаращеності, та то рутинна робота, яка планово здійснюється, навіть не зважаючи на таке бажане посилення матеріально-технічної бази дистанції. Ми не маємо автовишки, автокрана, нам вкрай необхідне і оновлення кущорізів та бензопил у зв’язку з тим, що їх амортизаційний термін становить 5 років.(Фото 1). З віком насадження втрачають свої захисні функції, потрібно проводити реконструкцію та посадку нових лісонасаджень, оскільки на окремих ділянках повнота насадження 0,3-0,4 (замкнутість крон), а цей показник є дуже низьким. З початку 2015 року працівниками нашого підприємства відбулося озеленення територій залізничних об’єктів площею 9,45 га, а це 106 % від запланованого”,- коментує Володимир Сокирко.

Створення нових лісонасаджень – чому все так складно?

Знам’янська дистанція захисних лісонасаджень №3 проводить роботи по догляду за захисними лісонасадженнями, але у її підпорядкуванні є ділянки, де повністю такі відсутні. На прикладі однієї з них Помічна-Долинська можна назвати на скільки проблемно нині розпочинати такі роботи і чому так складно це зробити?

Перше, проблема необхідності додаткового відведення земель для збільшення ширини смуги . Згідно пункту 2.3 ЦП -0182 мінімальна відстань від осі крайньої лінії до лісонасаджень повинна становити 15-30 метрів. Нинішня ширина смуги відведення становить: 5-10 метрів на 8 км, 8-15км на 35 км, 15-20 км на 43 км і 25-30 км – на 22 км. Землі, які прилягають до залізниці є землями сільськогосподарського призначення, на даний момент розпайовані та зайняті фермерськими господарствами.

Друге, також при створенні нових лісонасаджень необхідно розробити проект згідно п. 2.4.2.ЦП-182 та передбачити значні фінансові витрати на створення та догляд за лісонасадженнями. Для створення 1га лісосмуги необхідно близько 70 тис. грн., а також витрати по догляду протягом не менше 5 років (полив, доповнення, культивація) а для цього потрібно буде організувати додаткову виробничу дільницю по ст. Бобринець.

Чекати доки усі обов’язкові умови для створення лісів біля залізниць виконаються і коли відповідні ділянки матимуть нові гарні насадження потрібно і важливо, але не менш знаково зберегти вже існуючі ліси!

Не без “добрих” людей

Все, що вкрай ускладнює догляд за лісами вздовж залізниць пов’язано з людьми, котрі в тих чи інших проявах своєї діяльності порушують екосистему лісових смуг та завдають великої кількості турбот і залізничникам і відповідно правоохоронним органам.

Лідирують у списку злісних шкідників вздовж магістралей питання засмічення смуги відведення залізниці та лісосмуги твердими побутовими відходами.(Фото 2 та 2.1 ) Проведення роз’яснень для населення – звична справа залізничників, але, на жаль, практично безрезультатна. У квітні 2015 року дистанцією підготовлено та надіслано 13 листів-повідомлень про утворення стихійних сміттєзвалищ. У цьому списку Веселинівська, Богданівська, Трепівська, Олексіївська, Знам’янська сільські ради, Головне управління ЖКГ Кіровоградської міської ради (Фото 3 ). Як переконував нас начальник Знам’янської дистанції захисних лісонасаджень №3 Володимир Сокирко:”Щороку звертаємось до органів самоврядування, щороку пишемо, а сміттєзвалища, мов гриби після дощу, створюються нові і нові. Відповідей на квітневі листи ще не надходило від жодного адресата. Працівники дистанції здійснюють прибирання сміттєзвалищ і власними силами. Так, у 2014 році було прибрано 8 сміттєзвалищ, у 2015 році 1 сміттєзвалище – об’ємом 15 метрів кубічних.”

Прямують люди до лісу не тільки для того, щоб насмітити – є ласі до наживи, адже незаконна рубка дерев поширене явище.

За 2014 рік Знам’янською дистанцією захисних лісонасаджень №3 зареєстровано 8 випадків незаконних рубок, два з яких у Миколаївській області (Веселинівський район) і шість по Кіровоградській області (Новоукраїнський, Олександрійський, Світловодський, Кіровоградський та Маловисківський райони). У результаті такої протиправної діяльності задіяно шкоду підприємству на суму 24,1 тис. грн. та навколишньому природному середовищу на суму 303,3 тис. грн.(Фото 4) На кожну незаконну рубку складений акт про лісопорушення, матеріали направлені до лінійних відділів міліції та знаходяться на стадії досудового розслідування, а по двох випадках є рішення суду яким призначено покарання у вигляді штрафу розміром 50 неоподаткованих мінімумів в сумі 850 грн., з конфіскацією незаконно добутої деревини (для кожного з порушників).

Риторичним залишається питання – скільки потрібно часу для того, щоб відновити вирубану захисну смугу і скільки років на це слід чекати?

Статистика за 4 місяці 2015 року взагалі вражаюча -7 випадків незаконних рубок. Заподіяно шкоду підприємству на суму 19,7 тис. грн., навколишньому природному середовищу – на суму 712,0 тис. грн. Усі випадки незаконних рубок відбувалися на території Кіровоградської обл. Новоукраїнського району. По одному випадку вже є рішення суду, де призначено покарання у вигляді 1 року 6 місяців обмеження волі і це людина отримала за 11 колод дерев ясену.

Названі проблеми не тільки знижують захисні властивості зелених насаджень, вони створюють іншу, вже вторинну проблему – екологічну! На ділянках автомагістралей із захисними лісонасадженнями сильне забруднення є характерним лише у 15-метровій зоні від колії до смуги. А на ділянках без лісових смуг, або із розладнаною структурою, значною мірою спостерігається забруднення рослин важкими металами. Варто зазначити, що 1 га таких захисних насаджень знижує загальну забрудненість повітря на 10-35 %, а також забезпечує зниження температури і вологості повітря у прилеглій до залізничного полотна зоні на 10-15%; смуга деревно-чагарникових насаджень, шириною 25-30 м, знижує рівень концентрації вуглекислого газу на 70%; поглинає 75-80 кг фтору, 200 кг сірчаного газу та 30-70 т пилу. (Дослідження екологічних служб).

Також є проблема про яку чомусь зазвичай на всіх рівнях замовчують – це шумоізоляція, адже вкрай важливо захисні стінки проектувати вздовж залізничних колій з урахуванням місцевих умов і норм, що визначають допустимі рівні шуму і вібрації для організму людини. Так, для прикладу візьмемо місто Знам’янку, населений пункт і відомий великий залізничний вузол. Питання відведення лісових чи посадкових смуг у цьому напевно контролюється відповідними службами, але є випадки, які констатують – рівень шуму на ділянках біля багатоповерхівок вздовж залізничних колій вкрай високий. І коли ми спробували з’ясувати чи взагалі хто займався вимірюванням рівня шуму та дотримання його прийнятних норм – відповіді ніде не отримали. Більше того, поширена практика того, що на місті лісових смуг у межах міст та сіл створюються гаражні кооперативи або взагалі відбувається захват земельних ділянок. У рамках проведення весняної ревізії захисних лісонасаджень були виявленні факти самовільного зайняття третіми особами земельних ділянок, які надані Одеській залізниці в постійне користування. На сьогодні мова йде про 18 таких захватів (в межах Знам’янської дистанції захисних лісонасаджень №3) – це переважно посіви різних зернових та засадження городів.

Необхідно врахувати, що захисні лісонасадження залізниць біля міст і станцій належать до їх зелених зон. Ці насадження необхідно формувати стійкими і такими, щоб відрізнялися декоративністю та естетичними якостями. Стійкість забезпечувати відбором кращих дерев, з добре розвиненими кронами. Загалом у вирішені питання збереження залізниць захисним лісовим насадженням належить безперечно домінуюча роль. Окрім цього, лісові смуги є дешевим та надійним засобом захисту залізничного полотна від негативного впливу природних явищ.

За даними проведеного дослідження розуміємо, що більшість лісових насаджень має незадовільний санітарний стан, розладнану структуру, загущеність, пошкодженість шкідниками та фітозахворюваннями, забрудненням сміттям, тощо. Відповідні залізничні організації практично самостійно опікуються усіма питаннями збереження захисних лісових смуг. Прикро та говорити про естетичні функції лісів саме цього сектору не приходиться, втім не виконується головна мета – захисні властивості лісів!

Зелені насадження потребують санітарних та доглядових рубок для формування оптимальної структури і виконання ними захисних функцій. Також захисні стінки необхідно проектувати вздовж залізничних колій з урахуванням місцевих умов і норм, що визначають допустимі рівні шуму і вібрації для організму людини.

Оксана Войчишина

Залишити відповідь