Ціна президентського Сухолуччя – українські ліси

25/05/2014

Фестиваль відряджень у Сухолуччі

Водій Державного підприємства “Старосамбірське лісомисливське господарство” Панькевич готувався до далекої дороги. Можливо він розмірковував навіщо ж гнати КАМАЗа через пів України. Напевне у своїх думках був не одинокий. Навесні 2011 року велику кількість його колег із інших лісових господарств нашої держави відправляли у відрядження. Дорожньо-будівельну техніку стягували оперативно у одне і те ж місце. Силу-силенну КАМАЗів, КРАЗів та ескаваторів. Напевне і тракторист бульдозера Лесаганич розмірковував, що ж це за таке масштабне будівництво доріг планується.

Відповідь добре знали у Державному агенстві лісових ресурсів України (далі – Держагенство). Саме тут спродокували низку простеньких але добре працюючих схем зведення одного єдиного мисливського господарства, коштом усієї лісової галузі держави. Дніпровсько-Тетерівського. У Сухолуччі.

І йшлося не лише про відрядження техніки та працівників. Закупили українські лісгоспи водночас і десятки тисяч літрів дизпалива. Також “їхало” у відрядження. І тисячі тонн суміші для дорожнього покриття.

Усі деталі та документи того, як працював механізм трималися під сімома замками. Та нам вдалося отримати ряд цікавих документів. Це акти перевірок підрозділами Контрольно-Ревізійного Управління Львівської області тутешніх лісових господарств. На прикладі Львівщини ми покажемо, як працювали схеми. Адже і в інших областях ситуація була ідентичною.

Масовий старт подіям, було дано саме навесні 2011 року. Тоді Управління мисливського господарства Держагенства очолив Іван Тохтамиш. Як писала “Українська правда” http://www.pravda.com.ua/articles/2010/03/30/4899522/ саме цей добродій свого часу був одним із засновників та директорів ТОВ “Дом Лесника”, фірми, яка володіє мисливським будиночком Януковича у Сухолуччі та 17.5 га землі на території Дніпровсько-Тетерівського Державного лісомисливського господарства.

За лічені дні після призначення пана Тохтамиша на відповідальну посаду стало зрозуміло, яке надважливе завдання ставилося перед ним.

Дорогі безоплатні дороги

У актах перевірок КРУ фігурують два цікавих документи. Перший – дозвіл Державного агенства лісових ресурсів України від 21.03.2011 за № 04-50/1421-1. Другий – протокол № 3 засідання колегії Держагенства від 24.03.2011 року. Ними дано доручення обласним управлінням лісового та мисливського господарства та лісомисливським господарствам надати допомогу Дніпровсько-Тетерівському ДЛМГ для будівництва доріг лісогосподарського та протипожежного призначення. Та що цікаво – матеріальну та технічну допомогу Держагенство зобов’язало надавати на безоплатній основі!

Окрім безкоштовного надання технічних засобів, паливно-мастильних матеріалів українські лісгоспи мали і повністю утримувати відряджених працівників. А це як виявилося, чималі кошти.

До прикладу, як встановили ревізори КРУ, витрати на безоплатно передану дорожньо-будівельну техніку ДП “Старосамбірське ЛМГ” склали більше 140 тисяч гривень. Та що цікавіше, жодних договорів на оренду техніки складено не було. Відповідно, по даних бухгалтерського обліку цього лісомисливського господарства розрахунки по переданій техніці також не відображалися. Як пояснила ревізором КРУ головний бухгалтер М. Бабич, “договори з Дніпровсько-Тетерівським ДЛМГ не були заключені, тому і затрати, які понесло ДП ”Старосамбірське ЛМГ” були занесені на витрати виробництва”.

Головний контролер-ревізор КРВ у Старосамбірському районі Л.Фичко дійшов висновку: “Таким чином, при відсутності договірних зобов’язань безпідставно надано послуг стороннім особам на суму 140, 03 тис. грн”.

Борги, витрати та чистий прибуток. Де логіка?

Цікаву ситуацію маємо: станом на кінець 2010 року “Старосамбірське ЛМГ” мало заборгованість за розрахунками перед бюджетом аж цілих 721 тисячу гривень. Окрім того, заборгованість по оплаті праці сягнула 239 тис. грн.. Та незважаючи на такі фінансові труднощі керівництво Держагенства зобов’язало витратити це лісомисливське господарство понад 140 тисяч гривень. На дороги у Сухолуччі. Чим не цинізм? Працівникам не доплачують, бюджет не доотримує – а на Дніпровсько-Тетерівське ДЛМГ чиновники зобов’язують витрачати кошти.

Аналогічно, ДП “Славське лісове господарство” понесло витрат більш ніж на 102 тисячі гривень. У стільки обійшлося для них передача дорожньо-будівельної техніки, оплата праці водія КРАЗу, атозапчастини і т.д.. Аналогічно, жодних договорів складено не було. Провідний контролер-ревізор КРВ у Сколівському районі С.Тухлян, аналогічно як і його колега із Старого Самбора встановив, що згадані послуги надано стороннім особам безпідставно. А сторонні особи хто? Дніпровсько-Тетерівське ДЛМГ.

Іншому гірському лісовому господарству – Сколівському, довелося витратити більше 58 тисяч гривень. Не зупинило чиновників від лісу із високих київських кабінетів навіть те, що чистий прибуток ДП “Сколівське лісове господарство” за 9 місяців 2011 року склав всього лише… близько 69 тисяч гривень! А витратило на Сухолуччя більше 58 тис. гривень

Не “жирувало” і згадане ДП “Славське лісове господарство” – за увесь 2010 рік отримало чистого прибутку… аж 56 тисяч гривень. Натомість на Дніпровсько-Тетерівське ДЛМГ потратило більше 102 тис. гривень.

Окрім витрат на безоплатну передачу дорожньо-будівельної техніки, українські лісгоспи оплачували і транспортно-експедиційні послуги. До прикладу, Бродівський лісгосп та Радехівське лісомисливське господарство оплачували перевезення із Сухолуччя ескаваторів. На виконання згаданого протоколу № 3 засідання колегії Держагенства. Таке зобов’язання потягнуло на 9.5 тисяч гривень з одного лісового господарства.

Ревізори КРУ побачили і у цьому порушення законодавства. Витрати “Радехівського ЛМГ” перевіряючі потрактували як завдання матеріальної шкоди (збитків) – адже було оплачено за транспортно-ескпедиційні послуги по перевезенню ескаватора, які не відносилися до діяльності зазначеного підприємства. Ревізори по Бродах і взагалі написали, що такі дії “призвели да незаконного використання коштів”.

Рокіровка із дизпаливом

Працювала й інша схема. Уже 31 березня 2011 року з’являється черговий наказ Державного агенства лісових ресурсів. Тут уже йдеться про пальне. Безоплатну його передачу. На верхах вигадали рокіровку – аби суми на безоплатну передачу техніки не були надто великими та дуже не кидалися в очі придумали таке: одні лісгоспи зобов’язували купувати пальне та передавати його безоплатно іншим. А ті у свою чергу, його використовували на будівництво доріг в Сухолучі. На практиці це відбувалося так: Сколівський лісгосп витратив близько 58 тисяч гривень на згадану безоплатну передачу техніки. Але у цю суму не було враховано вартості 2315 л дизпалива – близько 25 тисяч гривень. Бо це дизпаливо було отримано від іншого лісового господарства – Димерського. Але для тих же завдань – будівництва доріг у Дніпровсько-Тетерівському ДЛМГ.

Паралельно із купівлею палива одними лісгоспами та переданням їх іншим, техніка яких зводила дороги в Сухолуччі, працювала й інша схема. Так у Держагенстві зобов’язали українські лісові господарства закуповувати пальне та передавати його… на відповідальне зберігання. Звісно, у Дніпровсько-Тетерівське ЛМГ. Так Львівський лісгосп наприкінці липня 2011 року відправив туди палива більш ніж на 22 тисячі гривень. Орієнтовно на одну тисячу гривень менше витратив на початку серпня на закупівлю дизпалива Сколівський лісгосп. І відправив на зберігання до Сухолуччя. З одного боку, згідно законодавства, це майно не може бути задіяне в господарському обороті зберігача і той повинен передати майно за першою вимогою назад. З іншого – хто ж наважиться вимагати це дизпаливо назад у Дніпровсько-Тетерівського ДЛМГ?

Дорожні суміші на відповідальне зберігання
Схему “відповідального зберігання” використали і відносно дорожніх сумішей. Керувалися зазначеним дозволом Держагенства від 21.03.2011 за № 04-50/1421-1. Опираючись на нього лісгоспам було надіслано відповідні листи від обласних управлінь лісових та мисливських господарств. Такого листа наприкінці липня 2011 року отримали і Боринському лісгоспі. Відкритим текстом йшлося: “доручається придбати… для будівництва лісових доріг в Дніпровсько-Тетерівському ДЛМГ”.

На це пішло 42 тисячі гривень із лісгоспу. На таку суму закупили та передали дорожніх сумішей і Боринське, і Жовківське, і Радехівське господарства. Для порівняння – чисті прибутки зазначених підприємств у 2010 році становили відповідно по 18, 40 та 55 тисяч гривень.

Щебінь для Сухолуччя

А тим часом у Держагенстві пішла у хід важка артилерія. 29 червня 2011 року видається наказ № 422. У цьому документі був цікавий пункт – 22. Ним зобов’язувалося українські лісові господарства передати Дніпровсько-Тетерівському ДЛМГ щебінь. Близько 711-715 тонн із одного підприємства. Вартість коливалася у межах 94 – 96 тисяч гривень. Із свого балансу на баланс Дніпровсько-Тетерівського ДЛМГ щебінь передали зокрема Бродівський та Славський лісгоспи. Звісно, безкоштовно. Як встановила “Українська правда” http://www.epravda.com.ua/publications/2011/08/9/294314/
загалом таких лісгоспів було 30. Тож кругленька сума набігає.

Витратилися лісові підприємства України на будівництво доріг у Дніпровсько-Тетерівському ДЛМГ. За неповних півроку і лише із однієї Львівської області було “витягнуто” близько 800 тисяч гривень.

Згодом усе стало на свої місця. Тотальна безоплатна допомога лісової галузі України лише одному Дніпровсько-Тетерівському ДЛМГ, яка стартувала у часі із призначенням Івана Тохтамиша начальником Управління мисливського господарства Державного агенства лісових ресурсів отримала своє завершення уже влітку 2012 року. Як писала “Українська Правда” http://www.pravda.com.ua/news/2012/09/10/6972418/, журналісти Forbes.ua встановили, що тоді 30 тисяч га Дніпровсько-Тетерівського лісгоспу віддали в оренду на 49 років “Товариству мисливців і рибалок ”Кедр”. Керівником якого свого часу був пан Тохтамиш.

Тарас Зозулінський, спеціально для конкурсу “Кожен рік – Рік лісів”

Залишити відповідь