Де душевна праця – там і результат

01/06/2014

Недаремно весна асоціюється з періодом активної фізичної роботи.

Садити, сіяти, вирощувати – словом,давати нове життя рослинам, щоб згодом флора віддячувала нам своєю красою та користю. Краєм ока зазирнувши за завісу місця, де беруть початок життя безліч культур, зрозуміла: гаряча пора тут триває постійно.

Нещодавно ми мали нагоду відвідати державне підприємство «Волинський лісовий селекційно-насіннєвий центр», основною метою якого є забезпечення волинських лісів садивним матеріалом переважно таких деревних порід, як дуб, сосна, ялина, модрина, ясен, липа, лісова черешня.

Держпідприємство розташоване поблизу села Гаразджа, що неподалік обласного центру Волині.

Сам розсадник був створений ще 1960-го року. Згодом, 2004-го, на базі розсадника засновано Волинський лісовий селекційно – насіннєвий центр. Загальна площа підприємства становить 697 га, серед яких 610 га вкриті лісом. Із них площа клонових лісонасіннєвих плантацій сосни звичайної – 41 га.

За словами директора Волинського лісового селекційно-насіннєвого центру Тетяни Неводнічик, територія самого лісового розсадника займає площу 18,5 га, із них 16-ть – під посівами та шкільними відділеннями, а решта – під парами: чорним та сидеральними з метою очищення площ від небажаної трав’яної рослинності та збагачення ґрунту поживними речовинами.

Щорічно на розсаднику вирощують близько 3 млн сіянців для створення майбутніх лісів, 280 тис. саджанців та 10 тис. укорінених живців.

Крім забезпечення потреб лісовідновлення, у держпідприємстві займаються вирощуванням саджанців декоративних дерев, кущів, квітів. Асортимент та різноманітність живої колекції Волинського лісового селекційно-насіннєвого центру вражає: 260 видів дерев, чагарників, трав. Серед них – багато видів туй, кипарисовиків, ялівців, ялинок, спірей.

Для власних потреб підприємство щорічно заготовляє 5,5 т насіння різних деревних порід та чагарників. У ДП «Волинський лісовий селекційно-насіннєвий центр» працює «Банк насіння», який, до речі, є одним із найкращих в Україні. Як пояснила Тетяна Неводнічик, тут зберігається резерв насіння для всієї області. Для цього є спеціальні холодильні камери, в яких витримується відповідний температурний режим. За новітніми технологіями в банку одночасно можна зберігати до 5 т жолудя дуба звичайного та близько тонни насіння хвойних порід.

Родзинкою розсадника Волинського селекційно-насіннєвого центру є те, що у 1993 р. – першими в Україні – перейшли на європейську технологію вирощування садивного матеріалу. Звісно, не обійшлося без придбання відповідних новітніх технологій – комплекс механізмів для висіву насіння та догляду за посівами і сіянцями. Сюди входять п’ятирядна сіялка для висіву насіння практично всіх лісових деревних порід, яка має 160 варіантів дозування висіву насіння та різної глибини посіву, двох культиваторів для міжрядного обробітку посівів та внесення мінеральних добрив, підрізчика кореневої системи з регулюванням глибини роботи.

Щодо якісних та ефективних технологій, у розсаднику з 2006 р. вперше в Україні розпочали вирощування садивного матеріалу з закритою кореневою системою в контейнерах та торф’яних таблетках (французька технологія). Щорічно тут вирощують до 100 тис. сіянців дуба звичайного з закритою кореневою системою. Ці сіянці можна висаджувати в ґрунт протягом вегетаційного періоду, враховуючи і літні місяці. В контейнерах також вирощуються сіянці сосни звичайної, прищеплені живцями з плюсових дерев (дерева з покращеними генетичними властивостями). Вони використовуються для закладки нових лісонасіннєвих плантацій, так як є носіями спадкових генетичних властивостей материнського дерева.

Досить широко використовується технологія зеленого живцювання для розмноження декоративних порід (в основному вічнозелених – туї, кипарисовики, ялини, самшит). Для отримання садивного матеріалу таким способом беруть пагінці ростучих деревець та кущів, висаджують у спеціально підготовлений ґрунт у теплицях, де витримується температурний режим і режим зволоження. Тут живці вкорінюються. Після цього їх висаджують у пластмасові контейнери. Вирощений таким способом саджанець повністю зберігає генетичні властивості свого попередника.

Зі слів директора, цієї весни в розсаднику висіяли лісового насіння на площі майже 2 га: це – дуб звичайний, дуб червоний, сосна, ялина, ялиця, модрина, в тому числі – посіви в трьох теплицях площею 0,15 га, оснащених крапельним зрошуванням, закладено парники з живцями декоративних порід. Також є шкілки деревних та декоративних порід на площі 25 га, проведено догляди за осінніми посівами 2012 р. липи дрібнолистої та черешні лісової, доглянуті та підживлені всі весняні посіви на полях, у теплицях та шкільних відділеннях.

Заклопотана, зате з вогником в очах, пані Тетяна проводить мене до місця, де восени 2012-го була закладена шкілка фруктових дерев. На будь-який вибір та смак ростуть тут вишня, черешня, слива, персик, яблуня, груша, абрикос, дика яблуння та глід. Коли Тетяна Леонідівна підходить до наступного малого деревця і дбайливо торкається його руками, помічаю щире захоплення своєю роботою.

– Звісно, то все – нелегка праця і багато відповідальності, зате приємно потім бачити плоди та результат своєї діяльності, – зізнається директор.

До речі, в системі лісового господарства пані Тетяна працює вже 32 роки, а в липні 2013-го виповниться рік, як вона займає керівну посаду.

Проходячи рядами різноманітних і різнокольорових культур, мимоволі виникає думка: скільки ж сюди закладено праці! А трудитися треба – щоби мати добрий результат, дбаючи про всі умови комфортного вирощування рослин.

Нещодавно на площі 5,2 га створили систему автоматичного зрошування зелених шкілок розсадника. Для цього проклали більше 3 км труб, щоб рівномірно та регулярно забезпечувати рослини водою. За словами Тетяни Леонідівни, 2012-го для цього затратили 400 тис. грн.

У квітні – травні тривала гаряча пора реалізації різного виду продукції з розсадника. Загалом рослини, які вирощують висококваліфіковані спеціалісти для озеленення садиб, офісів, створення альпійських гірок та ягідників, користуються великим попитом не тільки у волинян, але й мешканців інших областей України. Часто сюди приїжджають прості люди, щоб придбати якісний матеріал для окраси своїх присадибних ділянок. З такою ціллю найчастіше купують різноманітні хвойні культури, а також рослини, що цвітуть.

Як розповідають працівники розсадника, наприкінці травня часто відвідувачі купували сон-траву, рокитник, еріку з родини вересових. До речі, остання цікава тим, що у перекладі з грецької означає «ламати»; це стосується ламких і тендітних гілочок рослини.

– Часто у нас купують рододендрони, – каже директор. – Маємо багато видів цієї красивої рослини різних кольорів: фіолетові, рожеві, вишневі, білі.

Справді, екзотики й розкоші тут вистачає. Йдучи алейкою, натрапили на квітучу насичено-рожеву магнолію. Тут також вирощують і білу, та вона, як мені пояснили, вже відцвіла. Ми ще встигли застати й побачити світло-рожеві квіти сакури – відомий символ Японії та японської культури, де з давніх-давен шанують цю рослину.

Роботи у Волинському селекційно-насіннєвому центрі вистачає у будь-яку пору року. Тому до золотих і невтомних рук працівників держпідприємства час від часу долучають юних активістів. Зокрема Тетяна Леонідівна з гордістю розповідає про помічників, які з задоволенням приєднуються до процесу заготівлі жолудів, збирання лісового насіння, прополки культур.

Неодноразово до таких робіт долучаються учні Боголюбської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів на чолі з директором Валентиною Рикальською, а також діти Ківерцівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів під керівництвом директора Наталії Беньковської.

Наприкінці травня, коли треба було доглядати площі посівів та посадок на розсаднику, допомагали учні 7-10 класів Боголюбського шкільного лісництва Ківерцівського лісгоспу.

Поміж рядків різних видів культур чутно сміх дітвори. Для розрядки фізична праця – неабиякий помічник. А серед такої краси – то тільки в радість.

Тетяна Сасюк

Залишити відповідь