Економічна оцінка екосистемних послуг в лісових екосистемах

08/06/2014

Товари та послуги екосистеми, є важливою основою функціонування й підтримання життя на Землі. Рівень людського добробуту як прямо, так і опосередковано залежить від доступу до природних ресурсів, задоволення базових потреб за рахунок життєво необхідних природних ресурсів: прісна вода, первинна біомаса, яку людство використовує як харчовий ресурс, природні матеріали, які слугують основою розвитку виробництва та ін. Саме такі товари екосистеми становлять частину загальної економічної вартості планети. Проте, не всі функції екосистеми оцінені людством повною мірою. Адже екосистема виконує величезне різноманіття функцій, які можна розділити на три основні категорії:

– формування і підтримка стану навколишнього середовища, на рівні задовільному для життя людини – середовищеутворююча функція;
– біомаса, яку людина забирає з природи (морепродукти, деревини, паливо, сировина для фармацевтики і промисловості та ін.) – функції продукції та товарів «екосистеми»;
– інформація, яка міститься в природних системах, їх культурне, наукове і освітнє значення – інформаційні й духовно-естетичні функції.

Часткове розуміння багаточисленних вигод, що несуть екосистеми, а також стрімке зменшення запасів природних ресурсів, зумовили необхідність надання економічної оцінювання екосистемних послугам. Тому у 80-их роках ХХ ст. почали розробляти нові методи і концепції, на основі яких можна було б визначити економічну вартість екологічних послуг та оцінити вартість функцій екосистеми та її компонентів.

На основі загальної економічної вартості можна показати вигоди для громади від збереження природоохоронних територій, оцінити екологічні послуги природоохоронних територій. В Україні останні 10 років почали проводити піонерні дослідження в цьому напрямку. Хоча в світовій практиці підрахунок загальної економічної вартості досить широко використовують як ефективний засіб оцінки вигод від існування та збереження природоохоронних територій.

Перші спроби економічної оцінки були зроблені для вологих тропічних лісів Амазонії у Бразилії і запропоновано на основі оцінки стратегію сталого використання вологих тропічних лісів басейну Амазонії. Особливо інтенсивно оцінювали вартість тропічних лісів на початку 90-х років ХХ ст. Пірс і Моран у 1994 році активно обговорювали економічну оцінку різних біологічних ресурсів. Вони описали вартість тропічних лісів, водно-болотних угідь, пасовищ і морських екосистем. У 1994 році Локвуд, Мунашінге та Ласі вперше запропонували провести економічну оцінку природоохоронних територій.

Економічна оцінка екосистемних послуг включає як вартість використання товарів та послуг екосистеми, так і вартість від невикористання (культурну, естетичну цінність екосистем, вартість заповідання природних територій).

Значно легше надати економічну оцінку товарам, які людство використовує безпосередньо як ринкові, які мають визначену грошову вартість. Проте оцінка середовищеутворюючої функції є неточною і проводиться переважно на основі вартості, яку люди умовно надають екосистемі в залежності від того на скільки цінною вони її вважають. Немає єдиного методу, який би дозволяв чітко оцінити економічну вартість товарів та послуг екосистеми. Різні методи оцінюють різні елементи вартості екосистеми, мають свої особливості та обмеження у застосуванні. Однак економічна оцінка функцій екосистеми необхідна, щоб забезпечити невиснажливе використання товарів та послуг екосистеми, не допустити деградацію обмежених природних ресурсів.

Загальна економічна вартість включає вартість від використання (пряме і непряме використання, вартість вибору) та вартість невикористання (вартість від існування та заповідання). Дана методика дає можливість виявити не лише економічну вартість екосистеми, а й всі можливі витрати пов’язані з деградацією екосистеми; витрати, які, зростають паралельно з втратами вартості прямого використання.

У світі є приклади використання загальної економічної вартості за методом ефекту на виробництво є оцінка вартості Мантадського національного парку для збереження гірських лісів, де формується водотік р. Вохітра на сході Мадагаскару. У даному прикладі оцінювали вартість вигод, яку мають місцеві фермери, що мешкають біля підніжжя гір, внаслідок попередження підтоплення за рахунок збережених лісів у національному парку та буферній зоні.

Для визначення ефекту від існування національного парку на рівень доходів фермерів було проведено трьохстадійний аналіз. Спершу визначили взаємозв’язок між рівнем підтоплення та режимом використання земель у пониззі річки. Потім дослідили динаміку вирубки лісу на території, де знаходиться національний парк. Використали щомісячні записи зміни річкового стоку для аналізу частоти та періодичності повеней. Останнім кроком для надання економічної оцінки було визначення зв’язку між інтенсивністю та характером повеней і рівнем урожайності головної культивованої культури – рису – в даній місцевості. Було пораховано гіпотетично втрачений надлишок виробництва за умови втрати послуг екосистеми. Економічну вартість послуг екосистеми оцінили на основі гіпотетичних втрат прибутків від продажу рису в разі підтоплення с/г земель. Загальна економічна вартість лісозахисної функції вододілу складає $126,7 тис. від існування Мантадського національного парку.

В Уганді оцінили вартість витрат на заміну екологічних послуг, які надаються екосистемою болота Наківубо щодо забезпечення населення якісною водою. Головна екологічна послуга болота Наківубо для жителів столиці Уганди Кампали – це водообмін, очищення стічних вод, які надходять зі щільно забудованих індустріальних районів (каналізації в місті немає) та забезпечення водними ресурсами Кампалу. Загальна площа Наківубо –5,5 км2, а площа усього водозбору – більше 40 км2.

Наківубо функціонує як буферна зона, через яку більшість міських та промислових стічних вод проходять перед тим як потрапити в о. Вікторія. Природнє очищення стічних вод від фізичного, біологічного та хімічного забруднення відбувається в болоті.

Тому було обраховано вартість робіт необхідних для побудови штучної системи очистки стічних вод міста в разі втрати екологічної послуги болота. Дані для розрахунків брали на основі подібного проекту, який виконували для сусідньої громади, враховуючи витрати на управління такою системою.

Підрахувавши вартість робіт, матеріалів, конструкцій та управління такою системою очищення стічних вод, отримали загальну суму більше $2 млн. щорічний витрат.

В Україні можна знайти достатньо прикладів застосування методики загальної економічної вартості для оцінки рекреаційного потенціалу природоохоронних територій. Але для українських природоохоронних об’єктів проводили переважно оцінку вартості від існування, використовуючи інструменти непрямої оцінки на основі опитування населення про їх бажання платити або надаючи рангову оцінку природним ресурсам ПТ, щоб показати її цінність для заповідання або для розвитку туристичного потенціалу.

Наприклад, було проведено оцінку екотуристичного потенціалу Шацького національного природного парку на основі визначення природно-ресурсних та соціо-економічних показників цінності даної території: ландшафтно-естетичної, флористичної та фауністичної, кліматичної, історико-культурної, забезпеченість транспортом та установами для відпочинку. За методикою кожен з показників потенціалу території оцінювали за трьохбальною шкалою, враховуючи певні критерії: 1 бал – низький, 2 бали – середній, 3 бали – високий.

Так ландшафтно-естетичну цінність Шацького НПП визначали враховуючи коефіцієнт розчленування рельєфу, лісистість, характеристику лісів території, гідрологічну цінність. Флористичну та фауністичну цінність Шацького НПП визначали через коефіцієнт репрезентативності та унікальності території. Оцінку кліматичних умов для рекреації провели за основними кліматичними показниками. Історико-культурний потенціал території оцінювали за щільністю пам’яток історії та культури на 100 км2.

Підсумувавши всі отримані бали по кожному показнику, отримали сумарну оцінку 13 балів з 18 максимально можливих. Такий показник свідчить про високий туристичний потенціал Шацького НПП.

Також науковцями з Львівського лісотехнічного університету було проведено оцінку вартості від існування для НПП “Сколівських Бескидів” за методом умовного оцінювання. Для дослідження були обрані водоспади Кам’янка та Гуркало, озеро Журавлине, гору Парашку та Урицькі скелі. За методом умовного оцінювання проводили анкетне опитування 99 респондентів стосовно їх готовності платити за збереження досліджуваних природних об’єктів.

Для підтвердження достовірності отриманих результатів опитування була проведена інтегрована екологічна оцінка, що враховує рекреаційну, естетичну, наукову, культурно-історичну та екологічну цінності НПП “Сколівських Бескидів”. Аналіз результатів економічного та екологічного досліджень за статистичними методами показав, що результати обох досліджень мають позитивну кореляцію.

Визначення вартості від існування об’єктів дослідження показало, що найбільшу цінність мають Урицькі скелі, а найменшу цінність озеро Журавлине.

Економічна оцінка екологічних послуг також була проведена для РЛП «Нижньоворсклянський» – природоохоронної території (ПТ) місцевого значення, що знаходиться у пониззі р. Ворскла Полтавської області.

На території РЛП дозволено такі види використання природних ресурсів: промисловий вилов риби (заборонено з 2011 року), полювання (з 2010 року дозволено полювання лише на пернату дичину), рубки догляду, сінокосіння, випас великої рогатої худоби та туристичні послуги (надаються адміністрацією РЛП з 2009 року).

Загальна економічна вартість ПТ включає:
• пряму вартість: сировину й продукцію, яка може безпосередньо використовуватися для виробництва, споживання і продажу: виробництво енергії, харчові продукти, с/г продукція, водозабезпечення, транспорт і рекреаційні послуги;
• непряму вартість: екологічні функції, які підтримують і захищають природні і штучні системи за рахунок таких послуг як: забезпечення якості води, захист від підтоплення, стабілізація мікроклімату;
• вартість вибору: представлена генетичним ресурсом і різноманіттям видів, які можуть бути використані в майбутньому, але які зараз не становлять великої цінності. Можуть бути використані для розвитку рекреації, мати комерційне, індустріальне, с/г і фармацевтичне значення в майбутньому;
• вартість існування: сама по собі екосистема становить цінність для заповідання, збереження для майбутніх поколінь, культурно-естетичне значення.

Економічна оцінка ПТ враховувати повний комплекс економічних витрат пов’язаних з існуванням ПТ:
• витрати управління: прямі фінансові витрати, людські ресурси, які необхідні для управління ПТ;
• альтернативні витрати: теоретичні затрати часу, землі, грошей чи інших ресурсів необхідних для збереження ПТ, які могли б принести дохід за умови, якби вони були використані чи зосереджені в іншому місці;
• витрати для інших потреб: шкода спричинена ресурсами і видами з ПТ для місцевих громад, включаючи людські захворювання, хвороби домашніх тварин, шкідники с/г культур та інші джерела боротьби за ресурси.

Було пораховано економічну вартість природних ресурсів, що вилучалися з території РЛП «Нижньоворсклянського» на протязі 2008-2010 років.

Було обраховано вартість від прямого використання ринкових товарів: рибні ресурси, лісові ресурси та мисливські тварини, та вартість від прямого використання, яке відбувається в РЛП, але за яке не справляється плата – це сінокосіння та випас великої рогатої худоби.

Економічна оцінка екологічних послуг РЛП «Нижньоворсклянського» показала, що вартість ринкових товарів, за які населення не платить, становить 80% від вартості прямого використання природних ресурсів РЛП «Нижньоворсклянського». Найбільшу вигоду від прямого використання ринкових товарів РЛП мають лісові господарства, що проводять рубки догляду на землях лісового призначення в межах природоохоронної зони.

82% від вартості прямого використання становить вартість сінокосіння, проте цей вид природокористування відбувається безоплатно в РЛП.

На основі економічної оцінки екосистемних послуг можна оцінити як ринкову вартість і цінність лісових екосистем від прямого та побічного лісокористування та побачити реальну картину щодо фінансових надходжень від експуатації лісів. Більш того, економічна оцінка дозволяє побачити «невидимі», найбільш цінні функції лісів – водоохоронні, захисні, санітарно-гігієнічні, оздоровчі, рекреаційні, естетичні, і дає можливість зрозуміти, що ліс – це не лише деревина.

Касян Ірина

Залишити відповідь