Шкідники… Ви впевнені, що вони шкодять?

25/04/2016

На земній кулі відомо понад мільйон видів комах, які становлять близько 80–85 % усіх видів тварин, відомих науці. Більшість пов’язані з лісом. Поняття “лісові комахи” часто ототожнюють із поняттям “шкідники лісу”, і якщо бачать комах у лісі, намагаються їх розтоптати чи розчавити.

А ще доводиться чути: “А хіба комахи – це тварини?”. Тому спочатку з’ясуємо деякі поняття. Усі відомі на Землі живі організми, клітини яких містять ядро, поділяють на три царства: тварини, рослини та гриби. Крім певних особливостей будови клітин, їх можна розрізняти за такими ознаками.
Рослини самі продукують органічні речовини з неорганічних (вуглекислого газу та води) у процесі фотосинтезу, а тварини та гриби одержують готові органічні речовини з їжею.

Тварини живляться рослинами, іншими тваринами, тканинами загиблих тварин, рештками рослин, екскрементами тварин. Гриби-сапрофіти одержують поживні речовини із ґрунту, мертвих рослин чи тварин, а гриби-паразити – із живих рослин чи тварин.

Тварини, на відміну від рослин і грибів, спроможні рухатися. Ріст тварин відбувається лише до початку періоду розмноження, тоді як рослини та гриби ростуть упродовж усього життя.
Таким чином, комахи – це тварини, так само як звірі, птахи, плазуни, риби, молюски та багато інших організмів, у тому числі людина, хоча її традиційно розглядають окремо. Тому можна казати “тварини та людина”, але не можна казати “птахи і тварини” чи “комахи і тварини”.

Якщо комахи живуть у лісі, їх називають “лісові комахи”. Лісових комах можна виявити на листі чи в листі дерев, кущів і трав, на поверхні стовбурів, під корою та у деревині стовбурів живих і загиблих дерев, усередині гілок і коренів, у бруньках і пагонах, квітах, плодах, шишках, насінні, у лісовій підстилці та ґрунті. Водночас багато лісових комах трапляються також у полі, саду та парках.
Комах, які живляться живими тканинами рослин, називають фітофагами. Саме вони можуть бути шкідниками лісу. Водночас комахи, які вживають нектар квітів і пилок та продукують мед, також є фітофагами.

Комахи, які поїдають інших тварин або паразитують на них, є зоофагами, а якщо поїдають інших комах або паразитують на них, – є ентомофагами. Якщо ентомофаги знищують шкідників лісу, їхня роль у захисті лісу позитивна, а якщо знищують комах, які не є шкідниками, – негативна. Так мухи-тахіни паразитують на багатьох комахах. Одні види відкладають яйця на тіло комахи-жертви, інші – у ґрунт, і тоді личинка тахіни сама відшукує господаря. Треті види тахін відкладають яйця на листі, яким живляться личинки комах-листогризів. Зрозуміло, що під час спалаху масового розмноження шкідливої комахи, найбільше буде паразитованих гусениць цього виду. Але ніякої гарантії немає, що яйця тахін не будуть з’їдені “червонокнижними” гусеницями.

Роль санітарів у лісі виконують (разом із грибами) комахи, які живляться органічними залишками, тобто мертвими тканинами рослин, тварин чи екскрементами тварин, відіграючи позитивну роль у лісі.

Детритофаги живляться рослинними рештками на поверхні ґрунту, стовбурів, гілок, листя. На одному квадратному метрі лісового ґрунту можуть траплятися сотні видів детритофагів, причому деякі одночасно з відмерлими частинами рослин споживають живих бактерій. Саме завдяки ним з мертвої органічної речовини формується ґрунт.

Копрофаги – комахи, які живляться екскрементами, переважно ссавців. Це, наприклад, жуки-гнойовики та мухи-гнойовиці.

Некрофаги живляться трупами тварин. Чи часто ми бачимо у лісі трупи мишей чи птахів? Хто убирає їх зі стежок? Лише у лісі гине якась тварина, жуки-некрофаги прилітають дуже швидко та заривають труп у землю. Одні види надають перевагу мишам, інші – жабам чи птахам. Так самець і самка жука-мертвоїда некрофоруса спроможні закопати мертву мишу на глибину до 20 см, де нею будуть живитися личинки.

Водночас деякі представники родини мертвоїдів, зокрема мертвоїд чотирикрапковий є виключно хижаком, який полює на гусениць золотогуза, листовійок, п’ядунів, личинок жуків-листоїдів і попелиць.

Якби не було цих комах, ліс би перетворився на звалище мертвих тварин і дерев, і не було б місця для природного поновлення. Чисельність і різноманіття саме цих груп комах є під загрозою у лісах, де ведеться господарська діяльність.

Комах, які можуть вживати різні види їжі, називають міксофагами. Такі комахи можуть за низької чисельності живитися рослинними рештками, а за високої – тканинами живих рослин. Деякі комахи зазвичай живляться рослинною їжею, але іноді поїдають інших комах, одержуючи тваринний білок. Так, личинки сірого довговусого вусача зазвичай живляться лубом і деревиною, але поїдають личинок соснових лубоїдів, коли ходи цих видів перетинаються.

У природному лісі чисельність комах із різним типом живлення знаходиться у рівновазі: всім вистачає їжі: рослиноїдним, хижим і споживачам рослинних залишків. Лісові комахи запилюють рослини, продукують мед, розкладають рештки мертвих рослин і тварин, а також прискорюють відпад ослаблених і старих дерев, створюючи умови для росту природного поновлення.

Тканинами живих рослин живляться лише близько 25 % видів лісових комах, причому одні надають перевагу трав’янистій рослинності та підліску, а інші – деревам. Чисельність рослиноїдних комах (фітофагів) зазвичай дуже мала, а період живлення триває декілька тижнів на рік, причому одні види живляться рано весною, інші – на початку літа, а решта – наприкінці літа. Дерева безболісно витримують пошкодження до 30 % листя чи хвої. У суху погоду та у степових регіонах пошкодження невеликої кількості листя йде деревам на користь, тому що за меншої маси листя знижується транспірація (випаровування води рослиною).

Лише для декількох десятків видів комах є характерними спалахи масового розмноження, під час яких на окремих ділянках насаджень чисельність цих комах може зрости у сотні разів. Такі ділянки насаджень називають осередками масового розмноження комах.

Осередок (англійською – focus, російською – очаг) за визначенням – “це місце зосередження чого-небудь, зародження, виникнення, джерело поширення”. У зв’язку з автоматичним невірним перекладом з російської на українську, у багатьох документах і текстах стосовно лісових шкідників застосовують термін “вогнище”, ще є невірним, оскільки вогнище – “це контрольований вогонь”.
Період підвищеної чисельності комах триває декілька років, упродовж яких дерева можуть бути сильно пошкоджені, а деякі гинуть.

Без участі людини всі спалахи масового розмноження комах у природних лісах згасали. На деяких ділянках лісу (наприклад, після спалаху масового розмноження сибірського шовкопряда у лісі, ослабленому пожежею, та у результаті діяльності короїдів і усачів) не залишалося жодного дерева, але поступово налітало насіння, відростала поросль, десь змінювався склад порід, і лише через багато десятиліть ліс ставав таким, яким був до стихійного лиха.

Поняття “шкідники лісу” виникло тоді, коли людина почала використовувати ліс як ресурс, коли вона стала вирощувати найбільш продуктивні породи, коли економічні інтереси не давали можливості очікувати упродовж десятиліть природної зміни порід, коли повсюдно створювали одновікові та часто чисті лісові культури (монокультури).

Так само, коли стародавня людина добувала їстівні зерна та корінці, не було шкідників поля, а коли збирала дикі яблука та груші, не було шкідників саду. Коли рослини почали вирощувати на оброблених і удобрених полях, відбирати насіння, найбільше за розміром, вмістом цукру чи білку, тоді комахи почали скупчуватися на цих полях і внаслідок живлення кормом високої якості підвищувати свої життєздатність і плодючість.

У лісі конкурують з людиною за ресурси порівняно небагато видів комах, але іноді їхня діяльність має великі екологічні, соціальні чи економічні наслідки. Внаслідок живлення й розвитку шкідливих комах зменшуються приріст дерев, урожайність плодів і насіння, погіршується санітарний стан насаджень, створюються умови для заселення дерев стовбуровими шкідниками або зараження грибами, бактеріями чи нематодами.

Спалахи масового розмноження комах-хвоєлистогризів повторюються з інтервалом від 7 до 30 і більше років, найчастіше – близько 12 років. Частота, тривалість та інтенсивність цих спалахів варіюють залежно від виду комахи, регіону, лісорослинних умов. Так, листовійки та п’ядуни надають перевагу чистим дубовим порослевим насадженням віком 40–70 років із низькою повнотою. Їхні осередки формуються найчастіше на ділянках лісу з розрідженим підліском, на межі зі зрубами чи незімкненими культурами.

Наслідки спалахів масового розмноження комах-хвоєлистогризів значною мірою залежать від початкового стану дерев. Так гусениця листовійки за все життя (близько 4 тижнів) з’їдає 0,5 г листя. Щоб з’їсти все листя на дереві дуба діаметром 10 см і висотою 10 м, потрібно 4500 гусениць. Але, якщо дерево було раніше сильно пошкоджено, то маса листя на ньому значно менша, ніж на здоровому дереві, і все листя можуть з’їсти лише 700 гусениць! Зазвичай листяні дерева витримують неодноразове сильне пошкодження листя, а крони відновлюються. Хвойні породи більшою мірою потерпають від втрати хвої, але за відсутності додаткових чинників ослаблення й вони відновлюють санітарний стан і приріст, хоча дещо пізніше.

Живлення стовбурових шкідників – короїдів, златок та вусачів може спричиняти відпад дерев. Переважно ці комахи заселюють ослаблені дерева, які становлять природний відпад, який неминучий. Адже у природі проростають тисячі насінин, а до віку стиглості доживають десятки дерев.

У випадку стихійних лих (пожеж, вітровалів, повеней) одночасно ослаблюються багато дерев, ї їх заселяють стовбурові комахи. Після багаторазового збільшення чисельності в ослаблених деревах ці комахи заселяють також практично здорові дерева поблизу. Ці дерева чинять опір, заливають живицею чи соком жуків у ходах, але жуки долають цей опір, коли їх багато. Заходом захисту лісу від стовбурових шкідників є санітарна рубка за умови її вчасного проведення, а заходами захисту заготовленої деревини – вчасне вивезення, корування або обробка інсектицидами.
Шкода лісу від стовбурових комах посилюється тим, що багато з них здійснюють додаткове живлення на листі чи пагонах, додатково ослаблюючи дерева, а також переносять збудників хвороб. Так ільмові заболонники переносять збудника голландської хвороби, короїди – спори деревозабарвлювальних грибів, чорний сосновий вусач – соснову нематоду.

Значення шкідливих комах у природних і штучних лісах, у полезахисних лісових смугах і міських насадженнях відрізняється.

У лісі, який є ресурсом деревини, комахи і людина є конкурентами. Тут мірою шкідливості комах є вартість деревини, яку недоодержали внаслідок діяльності комах. Водночас за десятки років, які проходять до віку стиглості, майже кожне насадження неодноразово пошкоджується комахами. Тому нормативні показники запасу, визначені за фактичними даними, вже враховують реакцію дерев на такі пошкодження. Так зазвичай насадження віком понад 80 років не пошкоджуються хвоєлистогризами, а втрачений раніше приріст відновлюється не більше, ніж за 10 років. Тому ті дерева, що дожили до віку стиглості, вже надолужили втрачене.

Для міських насаджень найбільш важливі – втрата декоративності, спроможність очищувати повітря від пилу та атмосферного забруднення, продукувати кисень. Саме тому таку пильну увагу привертає поширення останнім часом каштанового мінера, внаслідок діяльності якого листя гіркокашатана вже у липні жовтіє й передчасно опадає.

Для полезахисних лісових смуг найбільш важливим є збереження певних висоти та ажурності, що забезпечить максимальну меліоративну ефективність цих насаджень. Кількісне оцінювання впливу шкідливих комах на ці показники ще не здійснене.

Для незімкнених культур найбільш важливим є приживлення, збереженість і найшвидше змикання, а для насінних плантацій – одержання високих урожаїв насіння високої якості. Саме тому на цих об’єктах часто доцільно здійснювати профілактичне внесення інсектицидів, тобто до того як хрущі з’їдять коріння чи жолудевий довгоносик вгризеться у зав’язі.

В.Мєшкова
«Лісовий вісник» №7-8 (46-47) 2015р.

Залишити відповідь