Стихійний видобуток волинського бурштину: знищені ліси, покинуті люди і села

25/04/2016

Видобуток корисних копалин завжди має негативні наслідки для природного середовища. Тобто це – руйнування ґрунтів, зміна екосистеми та багато іншого. А коли мова йде про стихійний незаконний видобуток, то наслідки в десятки разів гірші. І найжахливіше, що відповідальних за це знайти не можна.

Нині йдеться про незаконний видобуток бурштину-сирцю у волинських лісах.

Глибокі ями по кілька метрів, викорчувані дерева, кущі, де нема рослинності, а лише пісок – приблизно на такі фото «місячних пейзажів» можна натрапити в Інтернеті.

Щоправда, ситуація з незаконним видобутком бурштину на Волині не настільки катастрофічна, як у сусідніх – Рівненській і Житомирській областях. Тут масштаби знищених лісів значно менші. За інформацією Волинської державної екологічної інспекції, загальна площа знищених лісів на Волині – 9, 06 га. Державі при цьому нанесено збитків унаслідок пошкодження 113 дерев до ступеня припинення росту на загальну суму 25 4533 грн та шкоду внаслідок пошкодження дерев до ступеня не припинення росту (кількість дерев – 1066 штук) на суму – 1061580 грн. А за порушення вимог земельного законодавства нанесено шкоду на суму 349919 грн.

Тим часом у Рівненській області, де виявили поклади сонячного каміння давно й намагаються видобувати ще й легальним способом, площа порушених земель на території області – 1056, 79 га. А на землях лісогосподарського призначення площі порушених земель внаслідок несанкціонованого видобутку бурштину становлять 353, 79 га. За інформацією Житомирського обласного управління лісового і мисливського господарства, загальна площа земель лісогосподарського призначення, на якій проводився незаконний видобуток бурштину, становила 572, 80 га, з них пошкоджено – 178, 25 га. А розмір збитків лише внаслідок незаконної порубки дерев на землях лісового фонду під час видобутку бурштину становить 944129 грн.

Проте слід пам’ятати ще одне: ці цифри змінюються у бік збільшення щодня. Цифри, що дозволяють зробити висновки про масштаби стихійної незаконної роботи старателів, які не дуже задумуються над тим, що через місяць чи рік люди, які раніше ходили в ліс по гриби, ягоди, тепер уже не зможуть цього робити. Тим більше, що зазвичай отакі глибокі ями (не має значення, яким способом видобувають бурштин – помповим чи за допомогою лопат), псують ґрунт, і там уже нічого не зможе рости. А глибина ям по кілька метрів становить загрозу і для самих копачів.

На Волині, у Маневицькому р-ні, поблизу сіл Вовчицьк, Лісове, Костюхнівка, такі ями намагаються загортати. Масовим заїздам копачів із сусідніх Рівненської, Львівської областей протистоять силовики, які дислокуються в лісах уже кілька місяців. Це Нацгвардія, інші батальйони, які брали активну участь у боях на Сході України. Для охорони порядку задіяно сотні людей із п’яти областей України. Вони змінюються на ротацію. Облаштували наметове містечко. До польових умов життя їм не звикати.

Напередодні січневих свят ми побували на клондайку, щоб переконатися, чи справді там ситуація під контролем.
– Ми не знаємо, скільки тут будемо. І кому це потрібно. Просто виконуємо наказ. Сказали тут стояти – стоїмо, – говорять хлопці і просять не називати їхніх імен та відмовляються говорити на камеру.
– А що керівництво каже? – запитуємо.
– Що будемо тут до вирішення проблеми, до службового розпорядження, – знизують плечима.
Ходимо по «клондайку» і бачимо вже загорнуті ями. Також є кілька нових. Однак переконують, що просто трактор іще не встиг під’їхати.

Не дуже задоволені тим, що в лісі багато людей зі зброєю, жителі прилеглих сіл. Вони переконують, що незаконний видобуток триває. І зараз знову налагоджують схему.

Анатолій Максимчук із села Вовчицьк розповідає, що кожного вечора починається активних рух транспорту.
– Ми розуміємо: якщо вже забороняють копати, то хай заборонять усім, а не вибірково. А то тільки вечір – і одразу багато машин, які зникають у лісі. Куди вони зникають, ніхто не знає. Як і не знає, коли це все закінчиться. Ми вже втомилися від невизначеності, – розповідає чоловік.

Фактично – люди розгублені, бо заробити грошей ніде. Раніше ходили по ягоди й гриби – і від того мали копійку. Тепер там копають бурштин. Здавалося б, усі розуміють, що шкода екології, рідному краю, але є й такі, хто знає інше – треба вижити, і для цього всі методи застосовують. Інше питання, що вони готові працювати легально. Проте наразі такої можливості немає. Відтак і обурюються, що хтось нелегально наживається, а ті, хто хочуть заробляти законно, не мають на це можливості.
Поки більшість людей живе – як на голках. Не знає, що буде завтра. Не розуміє, яким чином можна видобувати бурштин законно. Люди намагаються створювати ТзОВи, щоб працювати легально. Такі намагання увінчалися успіхом у селі Галузія, де створили «Першу громаду села Галузія». І як завжди – «прості смертні» чекають вказівок зверху, тобто закону. Але питання не вирішують ні в Києві, ні на місцях.

Еколог МБО «Екологія-Право-Людина» Петро Тєстов розповів, що крім очевидних соціальних наслідків – зростання злочинності, звички місцевого населення красти у держави, небажання чесно працювати, є значні наслідки для довкілля, адже вирубуються ліси, забруднюються річки.
– У тому лісі, де вже побували бурштинокопачі, через декілька років повсихають усі дерева, бо гідрологічний режим порушений ямами та помпами. Проблеми будуть і у тварин, які потрапляють в ями і не можуть вибратися. Окремо треба зазначити, що бурштин добувають у цінних природних територіях. Наприклад, на Житомирщині нелегальний видобуток відбувався в унікальному заповідному лісі, де більше 80 років не було жодних рубок. А на Волині я особисто бачив ями на території національного природного парку «Припять-Стохід», – пояснює він.

Еколог говорить і про чинне законодавство, яке дозволяє легально видобувати сонячне каміння. І ставить під сумнів законопроект «Про видобування і легалізацію бурштину», адже в ньому багато правок від юристів, які законотворці не враховують. Інший законопроект – «Про старательську діяльність» посилює відповідальність старателів і роз’яснює отримання ними спеціальних дозволів на видобування. І, за словами експертів, є більш дієвим.

Стосовно відповідальності за порушення законодавства, то слід зазначити, що, на відміну від сусідньої Росії, де передбачається відповідальність за нелегальний видобуток бурштину, в Україні спеціальної норми права нема. Передбачено лише відповідальність за порушення законодавства про надра, що тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову і кримінальну відповідальність.

Зимової пори всі говорять про затишшя на клондайку, бо ж видобувати бурштин, коли мете сніг, не так уже й просто. Загострення ситуації чекають, коли потепліє.

Аріна Крапка 

P.S. За інформацією головного спеціаліста сектору охорони та захисту лісу Волинського обласного управління лісового та мисливського господарства Петра Романухи, у новорічні дні кількість природоохоронців із числа працівників лісгоспів та спецпідрозділів поліції зросла у рази.
Лісогосподарські та лісомисливські підприємства обласного галузевого управління продовжують забезпечувати продуктами харчування правоохоронців, які чергують у лісі. Допомагають також паливно-мастильними матеріалами.

За допомогою спеціалізованої техніки лісівники вже частково рекультивували території, де було завдано найбільшої шкоди від незаконних дій бурштинокопачів.

«Лісовий вісник» січень 2016

Залишити відповідь