Зрада чи необхідність?

16/05/2016

Скасування мораторію на вивезення лісу – кругляку має не лише противників

Кабінет міністрів України вніс ініціативу скасувати зовсім недавно прийняті зміни до Закону України «Про особливості державного регулювання діяльності суб’єктів підприємницької діяльності, пов’язаної з реалізацією та експортом лісоматеріалів» (набули чинності із жовтня 2015 року). Нагадаємо:  йшлося про те, що вивезення за межі митної території України в митному режимі експорту лісоматеріалів у необробленому вигляді забороняється строком на 10 років для: деревних порід, крім сосни, – починаючи з 1листопада 2015 року; деревних порід сосни – починаючи з 1 січня 2017 року.

Наче все добре, ліси України врятовано – і тепер ці зміни до закону хочуть скасувати? Звучить дуже негарно. Певна річ, простіше за все вигукнути: «Це зрада!» і вийти палити шини. Але у прихильників цього кроку є свої зауваги.

Підтримка через заборону не дає результату

Варто нагадати, що одним із найвагоміших аргументів, які висували розробники законопроекту, Микола Томенко, Дмитро Добродомов та інші, було сприяння розвитку власної переробки. Мовляв, її стримує лише відсутність якісної сировини, яку вивозять за кордон за заниженими цінами під виглядом відходів. От запрацює мораторій – і одразу українська переробка розпочне бурхливий розвиток!

Але не дефіцит деревини, стверджують фахівці, гальмує розвиток переробного сектору економіки. Більшість проблем пов’язана з відсутністю довгострокової державної політики і стратегії розвитку лісової та деревообробної галузей, включно з інструментами податкового, митного і фінансово-кредитного стимулювання. Інвестиційний клімат в країні несприятливий через розгул корупції, механізм реалізації необробленої деревини недосконалий.

Додамо сюди ж і зауваги з боку Європи: умови СОТ та Угода про асоціацію між Україною та ЄС. Зокрема, у статтях 35 та 36 Угоди чітко зазначено: повна заборона експорту можлива лише за умови критичного дефіциту даного товару всередині країни. Щодо лісу – це поки що не так. І варто згадати – обмеження на імпорт автомобілів за Януковича – Азарова чомусь не призвело до вибухоподібного зростання вітчизняної автопромисловості…

Кабмін не домігся прийняття в другому читанні законопроектів про нульову ставку ввізного мита на імпортне деревообробне обладнання (реєстр. N2617 і N2618). Втім, як зауважив у бесіді з нашим кореспондентом голова лісового відомства у березні – грудні 2014 року Валерій Черняков, мито – ще дитячі іграшки порівняно з вартістю розмитнення цього обладнання, тут наводити лад ніхто навіть не збирається…

До речі, про обладнання – як стверджують представники лісової галузі, за кордон вивозиться в основному технологічна деревина, яка в Україні не має попиту. За кордоном мають обладнання для переробки такої деревини на деревоплиту, паливні брикети чи ще щось, а у нас – ні.

За словами вже згаданого нами Валерія Чернякова,  у структурі експорту понад 33% становить дров’яна деревина, решта — переважно низькосортні пиловники хвойних порід. Варто нагадати: однією з причин, що спонукали Валерія Вікторовича подати заяву про звільнення з посади головного лісівника України, була незгода із мораторієм на вивезення деревини в круглому вигляді, принаймні – із тим мораторієм, який діє зараз.

Ліс круглий, але котиться не туди

До діючого закону дуже багато юридичних та організаційних претензій. Особливої критики отримали державні аукціони з продажу деревини, які фактично паралізують галузь. Натомість інші суб’єкти лісокористування не виконують вимогу щодо аукціонів, продовжують реалізовувати деревину через прямі договори.

В Держлісагентстві зауважують: розпорядження щодо аукціонів з юридичного боку недосконале, на їхню думку, воно має стосуватися усіх постійних лісокористувачів. Але на це має бути прийняте відповідне рішення уряду, яке зобов’яже усіх дотримуватися прийнятого порядку реалізації деревини, бо віддавати розпорядження іншим відомствам Держлісагентство не може.

Це що стосується легального боку справи. Бо існує, так би мовити, «темний бік місяця»: кримінальні схеми, яких ніякі мораторії геть не стосуються. В Державному агентстві лісових ресурсів стверджують: частина лісу реалізується за підробленими документами – товарно-транспортними накладними. Немає єдиної системи обліку деревини, через що стає можливим вивезення першосортного лісу під виглядом технологічного. Кількасотрічні дуби, які пам’ятають ще Довбуша. а може й самого Данила Галицького, полишають рідні терени під виглядом дров чи відходів, до того ж іще в обсягах. що набагато перевищують заявлені у митних деклараціях (в народі це називають «сірий контрабас»), а потім повертаються в Україну як ексклюзивні вироби від європейських виробників за захмарними цінами…

Певна річ, справа тут не лише у підроблених документах. Розрізнити на кордоні тонкомір від величезного дуба зуміла б навіть мала дитина, хоч би що було написано у накладній. Тут діють розгалужені злочинні структури, що включають у себе добре організовані й оснащені банди, які вирубують ліс, місцевих правоохоронців, митників, представників місцевої влади , а за деякими твердженнями – і самих лісогосподарників!

«Незлим, тихим словом» активісти, представники громадських організацій згадують ДП «Лісогосподарський інноваційно-аналітичний центр» (колишня назва – ДП «Укрлісконсалтинг»). Теоретично воно займається інформаційним забезпеченням лісової галузі та моніторингом ринку лісу, насправді ж, як стверджують у колективному листі підприємці деревообробної галузі Львівщини, виступає «сірим» посередником  і збиральником «відкатів» під час експорту. При цьому відпускна ціна для внутрішнього споживача за рахунок різноманітних націнок виходить вищою, ніж на експорт. Сюди ж варто долучити підставних учасників аукціонів з продажу деревини, які реєструються як українські компанії, насправді ж закуповують деревину для іноземних фірм.

Тепер, як оголошено, Держлісагентство вводить у себе єдину систему обліку деревини за новими формами, сумісними з електронною системою обліку і об’єднаними із сертифікатом походження лісоматеріалів. Тоді незаконно добуту деревину неможливо буде добути. Запустити таку систему агентство планує вже 1 липня. Добре, лише одна заковика: започатковано таку систему з ініціативи… ДП «Укрлісконсалтинг». Чи насправді вона буде щось обліковувати – виникає питання.

Лісівник на самоокупності

Крім того тут додатковий нюанс – фінансування запровадження цієї нової системи. За словами пані Христини, таке завдання покладено на підприємства самої галузі (а більше й нема на кого через хронічну відсутність державного фінансування). Але якщо від власних підлеглих ще якось можна чогось вимагати, то як змусити інших лісокористувачів піти на додаткові витрати? Хіба лише каральними заходами…

До речі: як повідомляють в Держлісагентстві, загалом по Україні стан з фінансуванням галузі катастрофічний. Фактично сама держава спонукає лісівників долучитися до вирубування лісів. Скажімо, у бюджеті на поточний рік «забули» закласти кошти на підтримку лісгоспів у Херсонській області, а Мінагропрод, до відання якого належить лісове господарство, натомість запропонував лісівникам заробляти вирубуванням та продажем лісу! І це при тому, що Херсонщина – м’яко кажучи, не надто заліснений край…

Є відомості, що така ситуація – наслідок невдалої спроби перевести лісову галузь на самофінансування, за що начебто деякі чиновники поплатилися посадами. Втім мусимо зауважити: хоча в системі лісового господарства є власні господарчі підприємства, які можуть давати дохід, але в масштабах всієї держави вочевидь неправильно вимагати самофінансування від служби, основне завдання якої – охороняти та оберігати. Це все одно, що посадити на самофінансування військо чи будь-який із правоохоронних органів…

Принаймні, тільки-но йдеться про невиплати зарплати лісникам та лісничим (це не одне й те саме, лісничий – керівник лісництва, старший над кількома лісниками), як одразу в уяві виникає картина – не отримавши зарплати, лісник надолужує її відсутність за рахунок ввіреного йому лісу… Як у тому відомому анекдоті про завідувача складом: «Як, у вас тут ще й зарплату платять?». Навіть якщо це не так, то до цього підштовхують. Недарма ж, за даними  Держлісагентства,  1086 посадових осіб лісової охорони притягнено до дисциплінарної відповідальності за сприяння незаконним вирубкам, 108 звільнено. Недобре? Певна річ! А як їм жити? Незрозуміло…

Христина Юшкевич, перший заступник голови Державного агентства лісових ресурсів України

 – Це питання комплексне. Вводився мораторій з метою розвивати вітчизняну деревообробку, надавати робочі місця, щоб працювали наші підприємства – це досить правильно, Держлісагентство зацікавлене, щоби наші підприємства розвивалися і в нас були інвестиції. Але під цей закон треба було прийняти ще низку нормативних і законодавчих актів, перш за все – аби посприяти вітчизняним переробникам, створенню для них належної матеріально-технічної бази, ввезенню деревообробної техніки тощо. Слід було б передбачити якісь пільгові кредити, податкові чи якісь інші пільги для розвитку деревообробки. Проста заборона в комплексі питання не вирішує. Коли деревина достигла – її все одно будуть зрубувати, як пожинають жито чи пшеницю, і цей об’єм лягає на наш внутрішній ринок, нашого переробника, а чи він із цим впорається? До того ж, якщо розглядати Україну як члена СОТ, то в даному випадку її розглядатимуть як ненадійного партнера – сьогодні ввели мораторій на експорт лісу, завтра введемо на експорт пшениці. борошна чи ще чогось… Тому зараз важко сказати, підтримуємо ми цю урядову новацію чи ні: повторюся, питання слід розглядати в комплексі, і починати слід було якраз із заходів на розвиток вітчизняної деревообробки. Принаймні, порядок продажу деревини, який ми розробили і який зараз проходить громадське обговорення, в першу чергу буде скерований на забезпечення вітчизняного деревообробника сировиною.  

Володимир Колюбакін

Залишити відповідь