Хто береже Майбутнє лісу

17/05/2016

«Сосновий сад»

Ліс починається з насінинки. Скільки ж їх потрібно, щоб підтримувати потугу волинських лісів? Для збору насіння усіх головних лісоутворюючих порід на Волині створено 2,5 тис. га спеціальних плантацій та насаджень із підвищеними генетичними можливостями. Одну із них – лісонасіннєву плантацію сосни звичайної №3 – у 1993 р. заклали у ДП «Волинський лісовий селекційно-насіннєвий центр». Її площа 3,3 га. Для створення цих насаджень лісоводи Зіновій Коритан та Василь Войтюк використали черенки з 28 плюсових дерев Волинської, Рівненської, Житомирської і Вінницької областей, прищепивши їх на місцеві підщепи. Коли сосни досягли 10-12 років, їх верхівки обрізали й взялися формувати бічні гілки. До 15 років «сосновий сад» мав зручний для збору шишок зріст та крони. І вперше, мов у яблунь і груш, від нього чекали не «лісового врожаю» деревини, а плоду – добірних шишок. Ця спеціалізація сосон дуже важлива для лісоводів, адже від неї залежить успішне відтворення якісних насаджень. Ось уже кілька років з «соснового саду» заготовляють шишки для насіннєвої справи. Одна шишка сосни звичайної має близько двадцяти насінинок (до речі, щоб вони сформувалися, потрібно чекати два роки).

– З сосни можна зібрати 5-7 кг шишок, з 1 га насаджень – до 500 кг, з яких можна добути 5-7 кг насіння, – розповідає директор ДП «ВЛСНЦ» Тетяна Неводнічик. – Лісокультурниці ДП «ВЛСНЦ» вже заготовили 2 тонни шишок сосни звичайної, 830 кг – шишок модрини та 215 кг – шишок ялини колючої.

Їх збором займається вісім лісокультурниць. За день заготовляють по 300 кг шишок. Лісокультурниці Валентина Шарова та Ірина Мусійчук і цього дня з полотняними торбинками при боці прямують до 23-річної плантації №3, нагинають присипані снігом гілки і рвуть з них шишки, мов яблука чи груші, вкидають до торбинок. Морозно і сніжно. Щоб зірвати шишку, треба прикласти силу, бува, й снігу натрусиш за комірець. Без драбини тут не обійтися, іноді й на дерево потрібно залізти. Доводиться працювати й на великих висотах. Та ж Ірина Мосійчук заготовляла шишки ялин колючих на висоті шестиповерхового будинку – для цього лісівникам довелося задіяти автомобіль із підйомником.

– Спецтехніку доводиться викликати, коли йдеться про збір шишок або заготівлю черенків, й до плюсових дерев, – мовить головний спеціаліст відділу лісового господарства ВОУЛМГ Володимир Неводнічик. – Їх у лісогосподарствах ВОУЛМГ аж 410, у тому числі 120 сосон звичайних і 15 сосон веймутова.

Дерево-патріарх під №1

Плюсове дерево сосни звичайної під №1 (одне з 28-ми, черенки якої підщеплювали на підщепи при закладанні лісонасіннєвої плантації сосни звичайної №3 у ДП «Волинський лісовий селекційно-насіннєвий центр») знаходиться на околиці с. Бодячів у 4 кварталі 4 виділу Ківерцівського лісництва ДП «Ківерцівське ЛГ». Тож їдемо до нього.

– Робота з паспортизації плюсових дерев на Волині розпочалася у 1974 році, – розповідає дорогою Володимир Дем’янович. – Спеціальна комісія з представників Волинського обласного управління лісового господарства, Рівненської зональної насіннєвої станції, науковців НДІ та працівників Ківерцівського лісгоспу тоді атестували цю особливу сосну, занісши в державний реєстр і видавши паспорт під №1.

За цей час дерево-патріарх стало не лише одним із «родителів» першого «соснового саду», а й «прабатьком» тисяч дерев, що ростуть у лісових масивах Волині і сусідніх областей України. Виділ, в якому воно росте, належить до заповідного високобонітетного урочища місцевого значення «Насадження сосни» віком 111 років. Самій сосні, за підрахунками фахівців, йде 112-й рік.

– Зверніть увагу на зріст сосни та її крону, – каже головний лісничий ДП «Ківерцівське ЛГ» Анатолій Іщик. – Жодного сучка… Вона стійка до хвороб і шкідників лісу. Це гордість нашого лісу.
Тепер вже й інші сосни наздогнали її у рості, на час атестації вона за інтенсивністю росту перевищувала середні показники свого насадження за висотою не менше ніж на 10%, за діаметром стовбура не менше ніж на 30%, характеризувалася високою якістю стовбурів і добрим очищенням їх від сучків, стійкістю до шкідників і хвороб та добре розвиненою кроною. Кожне плюсове дерево має паспорт встановленого зразка, а ще на висоті 1,5 м – охоронну десятисантиметрову білу смужку і номер: у чисельнику – за державним реєстром, в знаменнику – по підприємству. Бодячівська сосна має дві «1» – в чисельнику і знаменнику. Тож і справді унікальне, бо вже увійшло і до історії лісівництва.

Насіння з плюсових дерев використовують для створення насіннєвих плантацій і випробувальних культур та інших наукових цілей.

Звісно, заготовити черенки чи зібрати шишки з таких велетів – архіскладно. Та, виявляється, прищепити черенки на підщепи і добути насіння з шишок – не менш складна, делікатна і трудоємка справа. Як мовиться, вона підсильна тільки для втаємничених «волхвів» лісівництва.

Борова Волинь

Хвойні ліси у системі Волинського обласного управління лісового та мисливського господарства займають 58 відсотків. Їх основу складають соснові бори. Ця порода дає понад 43 відсотки деревини у структурі лісосічного фонду. Це основна деревна порода, яку волинські лісівники культивують впродовж століть. У великій мірі саме завдяки сосновим насадженням вдалося лісистість Волинської області після 1946 року збільшити удвічі – з 17 відсотків до 34. Зараз Волинське обласне управління лісового та мисливського господарства ставить завдання довести лісистість області до 36 відсотків, при цьому діє цільова програма з нарощування найбільш цінних дубових деревостанів. Але й частка соснових лісів лишається стабільно високою. Торік лісогосподарства ВОУЛМГ виростили 15 990 тис. сіянців сосни, стільки ж планують і цього року. Потрібні мільйони шишок з високобонітетних насаджень. Їх заготівлею займається лісова охорона, майстри лісу, велику допомогу у цьому лісівникам надають члени учнівських лісництв, природолюби. Але зібрати шишки півсправи. Дуже важливо отримати з них якісне сортове насіння. Для цього в ДП «Старовижівське ЛГ» та ДП «Ківерцівське ЛГ» обладнано дві шишкосушарки – у с. Дубечному Старовижівського р-ну та м. Ківерцях.

Шишкосушарка – це пристрій для сушіння шишок і витягування з них насінинок. Бувають як стаціонарні, так і пересувні. Із стаціонарних найчастіше використовують двоповерхові шишкосушарки конструкції Ст. Р. Каппера. На першому поверсі якого розміщені дві двохбарабанні сушильні камери і калориферна піч, в горищному – сушильна шафа для підсушування шишок. У сушильній шафі підтримується температура 25 °С, у сушильних камерах – близько 55 °С. Барабани сушильних камер із дротяної сітки, розділені на 4 сектори. В процесі сушки барабани через 20–30 хвилин повертають, щоб насіння випадало з висохлих шишок. Тривалість сушки близько одної доби, продуктивність за один цикл 4,5 кг насіння.

Де народжуються насінинки

Щоб побачити, як шишки «народжують» насінинки, їдемо у Ківерцівське лісництво, де шишкосушарка діє з 1974 р.

– За добу переробляємо 500-650 кілограмів шишок сосни, – розповідає майстер шишкосушарки Світлана Круглік. – Разом зі мною тут трудиться вісім працівників – оператори Валентина Довгаль, Василь Марчук, Євгенія Бузан, Ольга Прокопчук, кочегари Михайло Федорчук, Сергій Сидорчук, Мирослав Захарусь, Юліан Скарвінко.

Світлана Миколаївна провадить залами шишкосушарки. З приймального відділення, куди лісогосподарства привозять шишки, «лісовий врожай» невеличкими порціями потрапляє спершу у продовгасті багатовідсікові барабани другого поверху, де при температурі у 35о С сушиться 8 годин, тоді – у сушильню першого поверху, де температура сушки збільшується вже до 55 о С. Шишки, «біжучи» цією гвинтоподібною стежкою, щось шепочуть-шарудять крізь сон, аж допоки не пробудяться і під дією тепла не розкриють свої лусочки, вивільняючи насінинки. Майже добу потрібно, аби при «добрім температурнім режимі» зібрати 5-6 кг малих крилатиків.
Після цього насіння подається в насіннєво-очисну машину на МОЗ-1, де обезкрилюється, відтак сортується – легке, дрібне, нормальне.

– Торік переробили 63 тонни шишок сосни, – каже головний лісничий ДП «Ківерцівське ЛГ» Анатолій Іщик. – Отримали 630 кілограмів якісного насіння. З нього і виростають соснові бори прийдешнього.

Ось підрулює до шишкосушарки автівка, доверху навантажена мішками. З кабіни зістрибує інженер лісових культур ДП «Володимир-Волинське ЛМГ» Наталя Козій

– Привезли чотири тонни шишок, – каже. – Підійшла наша черга для переробки шишок, ось шофер Володимир Сачук і доправив їх у Ківерці. Вже багато літ користуємося послугами цієї шишкосушарки. Тут хороші спеціалісти, насіння має найвищу схожість.

Послугами шишкосушарки ДП «Ківерцівське ЛГ» окрім володимир-волинців користуються лісоводи ДП «Горохівське ЛМГ», ДП «Цуманське ЛГ», ДП «Маневицьке ЛГ», ДП Городоцьке ЛГ», ДП «Поліське ЛГ», ДП «Волинський лісовий селекційно-насіннєвий центр».

Частина лісогосподарств везуть зібрані шишки у с. Дубечне Старовижівського р-ну. Серед них –
А ось шишки сосни колючої працівники ДП «ВЛСНЦ» везуть на переробку до Львова. Там шишкосушарка зовсім іншого типу і більш підходить для переробки невеликих партій надзвичайно цінних шишок ялини колючої, а ще модрини.

– Окрім 2 тонн шишок сосни звичайної ми заготовили ще 830 кг шишок модрини та 215 кг шишок ялини колючої, – мовить Тетяна Неводнічик. – Шишки модрини і ялини колючої ми переробляємо на Львівській сушарці – вона стелажного типу.

Ліси прийдешнього

Програма «Якісне насіння – здорові ліси майбутнього» теперішнє покоління волинських лісівників успадкувало від своїх попередників. Ось уже кілька століть лісівники успішно займаються відновленням зелених масивів. Ліс полюбляє «садити» й сама природа – пташка, дикий звір, вітер, але без допомоги лісівників на сьогодні не вдалося б відновити такий обшир зелених насаджень і в степовій зоні, і на Поліссі. Хоч за всі ці роки погляд на лісовідновлення суттєво змінювався. Якщо п’ять років тому вважалося, що всі площі, де стиглолісся було зібрано, потрібно засаджувати рукотворними лісами і це мали робити лісівники, громадськість, діти, то сьогодні і серед лісоводів все більшої популярності набирає принцип сприяння природному поновленню.

«У 2015 році проведено відтворення лісів на площі 5055 га, – озвучив на недавній підсумковій нараді в. о. начальника ВОУЛМГ Олександр Кватирко. – Структура відтворення лісів за типами лісовідновлення наступна: природнє зарощування – 26%, сприяння природному зарощуванню – 35%, створення лісових культур – 39%. Сьогодні відсоток відновлення сосни звичайної (а сосна є найбільш поширеною та основною лісоутворюючою породою) природнім шляхом складає 49 %. І це є досить високим показником. Відновлення лісів з використанням природних можливостей забезпечує значну економію коштів, адже вартість створення 1 га лісових культур складає 2032 гривні, тоді, як вартість сприяння природному відновленню 1 га 815 грн». Але фахівці звертають увагу і на такий факт: при створенні лісових культур схожіть насіння, добутого у шишкосушарках, становить 98-99%. Приживлюваність сіянців – у межах 88-98 %. Для створення культур сосни звичайної на гектар площі потрібно від 7 до 10 тис. одно-дворічних саджанців, при природньому зарощуванні чи сприянні природному зарощуванню схожість сіянців може бути в рази більшою, тобто на 1 га площі може зростати не 10 тис. сіянців, а в півтора-два чи три більше.

Втім, ні природнє зарощування, ні сприяння природному зарощуванню на Волині не проходять безконтрольно. Тільки у минулому році проведено доглядів за лісовими культурами на площі 14 тис. 463 га при плані 13 тис. 460 га. Для забезпечення виконання лісокультурних робіт 2016 р. восени було проведено підготовку грунту на площі 1842 га при запланованих 1032 га. Цей процес і прогнозується, і контролюється, і досліджується. Але при цьому є програми, які лісівники з року у рік виконують особисто. Наприклад, торік створили 56 га плантацій новорічних ялинок. Підвищену увагу приділяють і питанням виконання галузевої програми «Діброва». За останні три роки на Волині створено 890 га лісових культур дуба. Починаючи з 2002-го року площа дубових насаджень збільшилась на 1 тис. 742 га – дубові лісові культури створювались не тільки на дубових зрубах, а також на зрубах після інших порід у відповідних типах умов місцевиростання. У їх виконанні відчутне сприяння громадськості, учнівства. Тільки торік у рамках весняної лісокультурної компанії було проведено щорічні акції ”Майбутнє лісу в твоїх руках” та ”За чисте довкілля”, у яких взяло участь 5 600 представників від органів влади та місцевого самоврядування, учнівської та студентської молоді, місцевого населення.

За матеріалами осінньої інвентаризації середня фактична приживлюваність лісових культур склала 92,9 %. Найкращі показники у підприємств ДП «СЛАП «Рожищеагроліс» (96%), ДП «Городоцькому ЛГ» (94%). При цьому за класами якості переважають лісові культури 1 та ІІ класів якості (98%). Результатом лісокультурного виробництва є переведення лісових культур у вкриту лісом площу при достатній зімкнутості крон. Восени 2015 року у вкриту лісом площу переведено 4236 га лісових культур та природнього відновлення. Відсоток переведених лісових культур 1 і ІІ класу якості складає 98 %.

Банк насіння

Лісівники Волині першими в Україні (у 2007 р.) збудували Банк насіння. Він має дуже надійні стіни і згодився б навіть для зберігання золотовалютних запасів. Втім, елітне насіння може вартувати не менше золотих злитків, особливо ж у неврожайні роки, коли потрібно заліснювати землі, а його нема. Адже дуб, як правило, щедро плодоносить раз у сім, а сосна – раз у три роки. Стихійне лихо, природні катаклізми, пожежі також можуть завдати відчутних ударів по лісонасіннєвій справі, тому лісівники намагаються створити стабілізаційний фонд насіння.

– У нашому Банку може зберігатися до 5 тонн жолудів і до 2 тонн насіння сосни звичайної, – каже директор ДП «Волинський лісовий селекційно-насіннєвий центр» Тетяна Неводнічик. – Тут оснащено два автономних сховища, у кожному – свій температурний режим. Жолуді зберігаються у пластмасових бочках по 50 кг у кожній при температурі від 1 до 5 градусів, насіння сосни – у 10-літрових скляних бутлях при температурі 0-3 градусів.

Тут насіннєвий матеріал може зберігатися до 15 років. Втім, каже Тетяна Леонідівна, на це впливає ще й вологість: якщо у насіння сосни вона має 6-7%, то у жолудів – 60-90 %, що зменшує шанси для останніх, адже у них зневоднення навіть при ідеальному температурному режимі відбувається у 10 разів швидше.

– В одному бутлі зберігається 5 кг насіння, – наголошує Тетяна Неводнічик. – Це 150 тис. насінинок. Жолудів у кілограмі тільки 3 тисячі.

Минулого року у лісах, підпорядкованих ВОУЛМГ, зафіксовано 99 пожеж, вогнем пошкоджено багато деревостанів. Згоріли і шишки, сподіватися на природнє поновлення не доводиться. Тим часом, за прогнозами науковців, гряде глобальне потепління, що суттєво позначиться і на лісівництві. Для лісівників – це виклик. Для лісовідновлення потрібно і саджанців, і насіння більше звичного. І вони мають бути в ось цьому Банку.

Завдяки турботі лісівників на Волині впроваджена науково обгрунтована система збору і обробки насіннєвого матеріалу, у 2015 р. лісогосподарства заготовили 56,7 тонни лісового насіння, в тому числі сосни звичайної – 1545 кг та дуба – 47 тонн.

– Тонну картоплі чи буряків не так просто накопати, – захоплено каже головний спеціаліст відділу лісового господарства ВОУЛМГ Володимир Неводнічик. – А тут понад півтори тонни тільки насіння сосни… Це ж кожну шишку потрібно було зірвати вгорі, вилізти на драбину чи й саме дерево… Лісоводи для своїх потреб заготовляють насіння 28 порід. Усе насіння обов’язково перевіряється на посівні якості. На даний час воно апробовано Рівненською зональною лісонасіннєвою станцією виключно по І та ІІ класах якості.

– Яка схожість насіння і жолудів, що зберігаються у Банку? – цікавлюся.

– Наше насіння має 1 клас якості, а його схожість стабільно фіксується на рівні 98,9%.

Тут же, на дослідних площах щорічно вирощується до 2 млн сіянців сосни, 1,2 млн сіянців дуба звичайного, 1600 сіянців сосни колючої, тисячі сіянців і саджанців 260 видів дерев та декоративних кущів. Їх приживлюваність 99%.

Потенціал «Великого лісу»

Є на Волині і живі банки насіння. Це ті ж насадження з покращеними генетичними властивостями та плюсові дерева. Але про один, надзвичайно цінний і незвичний, все ж хочеться сказати окремо. Це так звані географічні культури, висаджені у 60-х роках минулого століття на землях Ростанського лісництва ДП «Шацьке УДЛГ». Тут компактно ростуть дерева з усіх географічних зон колишнього Радянського Союзу. Чи прислужаться вони для створення лісових насаджень у батьківських краях, напевне ніхто не скаже. Але такий живий банк на Волині є і він завжди за потреби готовий поділитися найбільшим скарбом, який будь-коли мала людська цивілізація. Втім, вже є мрії про його модернізацію: посадити неподалік районовані відділки сосни звичайної з усіх європейських ареалів її зростання. Звісно, цей «Резервний банк насіння сосни звичайної» матиме щонайперше науковий інтерес для майбутнього, але при потребі може стати і великим відновлювальником усіх лісів євроазійського континенту.

Сергій Цюриць.

Залишити відповідь