Нашестя століття! Чи вистоїть ліс?

17/05/2016

Еволюційний збій. Перший дзвінок із Вічності

Соснові насадження стали об’єктом масованої атаки різноманітних шкідників та хвороб. За всю історію лісу на Волині такого нашестя ще не було. Це фактично неоголошена війна «малого світу» супроти головної лісоутворюючої породи, а відтак й лісового устрою, принаймні його концепту, що підтримувався лісовою наукою і державними інституціями впродовж останнього століття.

Неймовірно, але удару зазнає найбільший друг людини – найефективніший фотосинтезатор сонячної енергії, виробник кисню та утилізаційник вуглекислого газу, глобальний корегувальник клімату і погодних температурних режимів, найперший людський щит від хвороб і радіаційних космічних атак, бережник водних артерій, також і дуже важливий – чи не найбільший – господарський ресурс світу. Таке враження, ніби «ХТОСЬ» знає про найвразливіше місце сучасного світу і хоче завдати по ньому удару.

Соснові насадження опинилися під загрозою у Канаді і США, країнах Європи, Росії… В Україні про масове зараження борових насаджень науковці заговорили наприкінці століття, останні десять років проблема з космічною швидкістю набирає обертів.

– Перші вогнища шкідників науковці ДП «Поліський філіал УкрНДІЛГА» зафіксували у Київській і Житомирській областях, – мовить його старший науковий співробітник Василь Бородавка. – Торік звернули увагу на «червоні ліси» й волинські лісоводи, відтак ми взялися за їх дослідження.
Науковий десант очолив особисто директор ДП «Поліський філіал УкрНДІЛГА» Олександр Тарасевич . Він і повідав, що житомиряни останніми роками поглиблено займаються проблематикою всихання лісових насаджень сосни звичайної на Житомирщині і тепер вирішили подивитися, що робиться в лісах інших областей.

Ці дослідження окрім наукового інтересу мають ще й суто практичний господарський. Адже через запізніле виявлення причин всихання, лісогосподарства не тільки несуть матеріальні і моральні збитки, а й втрачають можливість вчасно прореагувати і виправити ситуацію.

– На усіх виявлених масивах захворювання починалося з верхівок дерев, – наголошують науковці ДП «Поліський філіал УкрНДІЛГА». – Ходить лісівник і не здогадується, що на його «лісовий врожай» поклав око «малий браконьєр». А коли дерево захворіло, пізно його лікувати, до того ж деревина стає непридатною для ділового використання – синіє і втрачає якісні показники.

ДП «Поліський філіал УкрНДІЛГА» закріпив за лісами, що знаходяться у підпорядкуванні ВОУЛМГ, старшого наукового співробітника Василя Бородавку та наукового співробітника Олену Бородавку. І ось, після року роботи, вони підтверджують, що ці шкідники вже заполонили і Волинь.
При цьому звертають увагу на зміну біологічної природи офіостомових грибкових захворювань. Якщо раніше їх «цікавила» відмираюча і мертва деревина й вони виконували еволюційно вмотивовану «корисну роботу» сапрофітів, долучаючись до природнього круговороту речовин, то тепер за посередництва короїдів заселяють живе дерево, призводячи до мікозу і набуваючи при цьому фактично раніш не притаманних їм функцій фітопатогена. У випадку з короїдом вершинним синява поширюється згори донизу і за три-шість місяців може повністю уразити тридцятиметрового велетня від «чуприни до п’ят».

Хто перепрограмовує Природу

– Чи не могла їх так «перепрограмувати» аварія на Чорнобильській АЕС? – запитую.
Відповіді на це запитання поки що нема, та науковці визнають, що чим ближче до Чорнобиля, тим більше потерпають ліси. Таких значних площ всихання, як сусідні з Рівненщиною бори Маневицького р-ну, найзахідніші лісоугіддя Волинської області поки що не мають. Тут може йти мова як про розселення короїдів із офіостомовими грибами, так і про «невидиму руку», що пробудила до активності лісових шкідників, при цьому «перепрограмувавши» чи збивши еволюційний цикл сапрофагів. Торік вчені дослідили лісові масиви п’яти лісгоспів ВОУЛМГ – ДП «Ківерцівське ЛГ», ДП «Камінь-Каширське ЛГ», ДП «СЛАП «Камінь-Каширськагроліс», ДП «Любешівське ЛМГ та ДП «Прибузьке ЛГ». Цього року наукова експедиція з проблем вияснення причин всихання сосни продовжила роботу у ДП «Городоцьке ЛГ», ДП «Маневицьке ЛГ», ДП «Колківське ЛГ», ДП «Ратнівське ЛМГ» та ДП «СЛАП «Ратнеагроліс».

На заході Волині, каже науковець, якщо і трапляються вогнища цих шкідників, вони менші за площею і не такі активні. У ДП «Городоцьке ЛГ», ДП «Маневицьке ЛГ», ДП «Колківське ЛГ» не тільки в рази більше вражених площ, а й активність різноманітних шкідливих факторів більша. На Рівненщині ситуація ще гостріша. Це підтверджують і т. в. о. директора та провідний інженер-лісопатолог ДП «Рівнелісозахист» Олександр Кошин та Руслан Мацелик, які опікуються здоров’ям лісів Волинської і Рівненської областей. На Житомирщині і Київщині ця ситуація ще критичніша.

– Причиною такої активності короїдів можуть бути серйозні кліматичні зміни впродовж останніх десяти років, – стверджує Василь Бородавка. – Підтвердженням цьому є цифри і графіки температурних режимів, які надали нам метеорологи. За їх даними, середньорічна температура в області складала +7,3 градуса, а в 2015-му піднялася до +9,8. Якщо раніше впродовж десятиліття додавалося 0,4-0,5 градуса, то за останнє п’ятиліття температура підвищилася аж на два градуси. При цьому кількість опадів в останнє десятиліття навіть зростає.

Поліський велетень без… лікаря

– Чи розглядають вчені поліський лісовий простір як єдиний живий організм? – поцікавився у автора книги «Ліси Донеччини».

Це питання, адресоване Василю Бородавці, почасти випливає і з його «еволюції самобутніх природних лісів Донеччини» як окремішнього творива.

І такого журналістського погляду вчений не відкидає. Аномальні зміни клімату «увімкнули» антиеволюційний механізм. Першими його відчули люди і всі живі істоти, тепер – і ліс! За ним, якщо він не вистоїть, якщо люди не допоможуть йому вистояти у цій битві, може настати черга «здоров’я» Води і Повітря.

Біда у тому, що в Україні, де15,9 відсотки займають ліси (з них – третина соснових насаджень), сьогодні майже нема вузькопрофільних фахівців із цієї проблематики і дуже важко знайти мікологів, та ще й саме з цією «лісовою» спеціалізацією. Стрімкість, з якою поширюються лісами короїди з усіма їх похідними «пожиральними підрозділами», не лишає часу для зволікань.

Сьогодні питання не стоїть навіть про «лікування» лісу, а хоча б ранню діагностику. Як показує досвід більш заможних європейських і північноамериканських держав, супроти цього наступу поки-що нема ефективних засобів протистояння. Як і в сучасній лікарській практиці, найдієвішим стає скальпель.

– Дороговартісне обприскування лісів у Європі, наскільки нам відомо, не дало обнадійливих результатів, – каже Василь Бородавка. – Потрібний ресурс, якби він у нас і був, можна застосовувати у максимально короткий термін, коли короїди починають заселяти нові території. В інший час відомі науці засоби неефективні, оскільки всі ці полчища лісових шкідників ховаються під корою дерев. Та й ще не відомо, як би сприйняли таке обприскування наші грибники і ягідниці.

«Гості» на зламі тисячоліть

Житель с. Піща Шацького р-ну Микола Остапчук розповідає, що 20 літ тому подібна ситуація виникла у Білоруському прикордонні. Вогнища захворювання становили десятки гектарів, їх обприскували з літаків, та врешті довелося вирубувати.

На його думку – ця пошесть прийшла із-за кордону. Деякі фахівці з цим погоджуються. Навчальні підручники мовлять про перші вогнища цього лісового ураження в Північній Америці – США і Канаді, звідти ймовірно вони поширились на Європу і в Сибір. У Сибіру від короїдів і мікозу гинули тисячі гектарів лісу. Можливо, «українські шкідники» «прийшли» із Зауралля. Принаймні, на зламі тисячоліть їх вогнища фіксувалися на кордонні Росії з Луганщиною та Чернігівщиною. Втім, їх заселення могло відбутися як з боку Росії, так і Білорусі. Хоча, кажуть лісопатологи, шкідників могли завезти і звичайні туристи. Все ж більшість лісознавців вважають, що у зв’язку з доволі різкими змінами умов функціонування лісових екосистем відбулося закономірне зростання місцевих популяцій шкідників і патологічні процеси на цьому не закінчаться.

Керівництво ВОУЛМГ вирішило долучити до виявлення цього «лісогризучого ворога» усіх лісівників – від майстра лісу до директора. Їх дані і складуть карту ураження.

На базі ДП «Колківське ЛГ» та ДП «Маневицьке ЛГ» вже відбувся перший практичний семінар, метою якого було дати методику виявлення короїда вершинного, лубоїда соснового, синьої соснової златки, короїда шестизубого (стенографа), рагія ребристого, кореневої губки, інших захворювань. У лісових насадженнях, уражених короїдами, синьою златкою та грибковими захворюваннями, Василь Бородавка з допомогою місцевих лісівників продемонстрував, як визначити шкідників лісу. Напередодні подібний семінар провели і рівненські лісівники.

– Проблема назріла не за один день, – каже в. о. начальника ВОУЛМГ Олександр Кватирко. – Її наслідки вже відчули в Київській, Житомирській, Рівненській областях. Вважаю за потрібне об’єднати зусилля у боротьбі зі шкідниками. Зокрема по нашому управлінню у найкоротший термін після цієї наради буде розроблено карти-схеми найбільш вражених ділянок, де здійснюватиметься пильне спостереження за хворими деревами. Це дасть можливість побачити межі розповсюдження шкідників, пов’язаних з їх діяльністю хвороб, а разом із тим – прийняти певні міри.

Хто дає шанс на… майбутнє

– Співпраця з науковцями ДП «Поліський філіал УкрНДІЛГА» була започаткована лісоуправлінням ще на початку 70-х років, – каже Василь Войтюк. – Тоді цей науковий заклад називався Поліською лісовою дослідною станцією «УкрНДІЛГА». На Волині працював опорний селекційний пункт зі створення постійної лісонасінної бази деревних порід. Результатом такої співпраці стало продовження програми відбору плюсових дерев головних лісоутворюючих порід, створення клонових архівно-маточних та лісонанасіннєвих плантацій, а також випробних та сортовипробних культур.

Такий опорний селекційний пункт було засновано ще Дмитром Телішевським у 1973 р. і діяв він від Карпатського філіалу «УкрНДІЛГА». У ньому працювали молодший науковий співпробітник Ігор Ярмош, інженер Ліза Жемчужна, а з 1980-го – Василь Войтюк. Керував роботами к. с. г. наук Лаврентій Мольченко. У 80-х лісопатологічна служба мала двох міжрайонних інженерів-лісопатологів: Антона Паламарука при Ківерцівському та Василя Козака при Ковельському лісгоспзагах. Вона займалася виявленням різноманітних шкідників і хвороб, звітувала перед Києвом.

У ті роки зимового п’ядуна, що докучав дубовим насадженням, навіть «годували» з літаків відповідними біопрепаратами. До 2013 р. в лісоуправлінні ще працював свій лісопатолог, тепер такої людини нема. Тож лісопатологічну службу ВОУЛМГ потрібно відновлювати з нуля.

К. с. г. наук, доцент кафедри лісового і садово-паркового господарства біологічного факультету СНУ ім. Лесі Українки Василь Войтюк, пригадуючи досвід своїх волинських попередників та власні наукові дослідження лісових угідь області впродовж понад тридцять років, такого нашестя короїдів також не пригадує. Були коренева губка, опеньок осінній, той же зимовий п’ядун, а ще золотогузка… Та більшість із виявлених тепер шкідників у 80-90-ті лісопатолог Василь Козак – автор підручника «Комахи України» – не завжди міг виявити у поліських лісах навіть для наукових досліджень. Тепер їх присутність масова і спричиняє непоправну шкоду лісові.

– На Волині за обережними підрахунками зафіксовано до 1500 га такого (ураженого) лісу, – каже розробник програми «Дерева майбутнього», начальник відділу лісового господарства ВОУЛМГ Борис Бабеляс. – Джерела ураження знаходиться у безпосередній близькості з «деревами майбутнього», що може завдати непоправних втрат і для екології, і для економіки.

Найоптимальнішим виходом із цієї ситуації науковці вважають ранню діагностику, а при виявленні шкідників, негайне проведення санітарних рубок. Деревину потрібно вивезти для переробки, а порубкові рештки кори спалити. Інакше є загроза втрати як деревини, так і зараження інших лісів. Щоб уберегти сусідні соснові насадження, науковець радить довкола уражених територій створювати буферні зони. При цьому наголошує, що навіть на уражених площах варто вести пошук тих окремих екземплярів, які змогли відбити атаку шкідників і «не захворіти». Ось їх то конче потрібно зберегти для подальшої селекційної лісонасіннєвої справи. Адже завдяки їм у майбутньому можна буде створювати нове покоління стійких до шкідників і хвороб насаджень сосни звичайної. При цьому, Василь Бородавка наголошує, що лісівники готові відтермінувати задля цього рубки головного користування.

– Чи не пов’язані ці хвороби з віком сосон? – цікавлюся у науковця.

– Шкідники вражають борові ділянки віком від 40 і до 120 років. Сосна, як правило, відповідає на це посиленим виробленням живиці, знешкоджуючи ворога. У цьому випадку всі уражені ділянки – ослаблені.

То ж, на думку науковця, хвороби не пов’язані з віком, просто молодші соснові насадження активніші у рості й поки що здатні давати гідну відсіч і нашестю короїдів і супутнім хворобам. І цим науковець рекомендує скористатися лісівникам: натомість хворих лісів садити молоді насадження.

За років сім-десять їх крони зімкнуться і вони включаться у повноцінний екологічний процес – фотосинтез, вироблення кисню і фітонцидів, утилізацію вуглекислого газу, корегування температурних режимів, творення гумусу, охорону водного режиму і малого світу – комах, мурашок, плазунів, звірів, пташок, грибниць і ягідників. І цим слід скористатися. Не зволікаючи.

Сергій Цюриць.

Залишити відповідь