Що залишимо нащадкам?

20/05/2016

Лист до редакції

Таким був основний лейтмотив нещодавнього засідання Громадської ради при райдержадміністрації, присвяченого актуальному питанню – вирубці лісів у районі (публікація в «Трудівнику Полісся» №21 від 21 травня п.р.).

«…Несповна задовольнившись інформацією керівника ДП «Славутський лісгосп» Віктора Сапожніка, члени Громадської ради продемонстрували відеофільм, знятий з гелікоптера, де було зафіксовано ділянки суцільних вирубок лісонасаджень, розташованих на території нашого району», – написала газета.

Добре, що В.В.Сапожнік запропонував Громадській раді «…вже найближчим часом виїхати на ці та інші ділянки, аби на місці розібратися, якому відомству вони належать і чому саме там було здійснено вирубку дерев…»

Також є сподівання, що така комісія відвідає й ставичанський ліс та визначить, кому він належить. З радістю і болем у серці слід зазначити, що зусиллями ставичанців насаджено, вирощено, доглянуто гарних два лісових масиви – із сподіваннями на добру пам’ять нащадкам. Та не так сталося, як гадалося. Колись красива зелена оаза сьогодні контрастує із жахіттям безгосподарності, спричиненим систематичною вирубкою райспецлісокомунальним підприємством «Ліс».
Ви не побачите в ставичанському лісі хоч які-небудь натяки на господарську діяльність! Складається враження, що це підприємство займається лише імітацією відновлення лісових насаджень. На вирубаних ділянках панує хаос дикої природи.

Про яку господарську діяльність інформував Громадській раді керівник «Лісу» С.М.Остапчук – з публікації не відомо. Прикро, що Громадська рада поспіхом «… насамкінець засідання» заслухала директора підприємства «Ліс», «…який коротко проінформував про діяльність очолюваного ним підприємства». Крапка!

Але вже і те добре, що є Лесине «без надії таки сподіватись», тож ставичанці сподіваються на виїзне засідання Громадської ради, щоб практично подивитись на цей «броунівський рух» в ставичанському лісі не з екрана, чи то пак – гелікоптера.

Від імені мешканців с.Ставичани – О. СКОК, О. ЗАХАРЧУК.

ЛІС – ЦЕ ЖИВИЙ ОРГАНІЗМ

Отримавши цього листа, редакція “ТП” вирішила, не гаячи часу, відвідати саме ставичанський ліс разом із директором районного спеціалізованого лісокомунального підприємства «Ліс» Сергієм ОСТАПЧУКОМ і його головним лісничим Юрієм КЕРМАЧЕМ, – оскільки виїзне засідання Громадської ради в лісові угіддя Славутчини й, зокрема, Ставичанської сільради найближчим часом не планується…

Перед тим, як побувати в лісових угіддях Ставичанської сільради, ми поспілкувалися із її очільником – Віталієм Гуменюком, який охарактеризував взаємовідносини, що склалися між підприємством «Ліс» і сільрадою, наступним чином: «Цим підприємством створене одне робоче місце для жителя сільради, що працює лісником. Щодо відрахувань, тобто всіляких платежів, які надходять до сільбюдждету з боку РЛСП «Ліс», то вони невеликі.

Тобто, щороку наш сільбюджет завдяки наявності даного підприємства поповнюється приблизно на 10тис.грн. Допомагає підприємство – в межах можливостей і компетенції – сільраді, місцевій школі, сільському клубу – деревиною, забезпечує дровами об’єкти соціальної сфери села. Ось щойно ми домовилися із керівництвом «Лісу» про допомогу в ліквідації старих великих дерев на кладовищі.
Сільська рада, у свою чергу, також завжди йде назустріч підприємству, приміром, у питаннях поліпшення стану доріг комунальної власності та ін. Тобто, маємо цілком нормальні взаємостосунки. До речі, від мешканців сільради до виконкому ніколи раніше не надходили будь-які скарги на це підприємство».

Отримавши таку відповідь, ми разом із керівниками «Лісу» й головою сільради попрямували старенькою «Ладою» (де – розбитою грунтівкою, де – громадським пасовищем) до об’єкта нашого інтересу – виділу №14 кварталу №23 Ставичан- ського лісу. Тут, на лісовій ділянці площею 2га, РЛСП «Ліс» нещодавно завершило суцільну санітарну рубку деревостану.

Ще на підході до нього – а пробиралися туди ми крізь молоденькі лісонасадження порубу – кинулися у вічі декілька ділянок доволі високорослих всохлих ялинників: такий собі «рудий ліс» у мініатюрі.

Як розповів С.М.Остапчук, проблема всихання масивів ялини європейської виникла ще наприкінці 20 століття. Вже тоді почалося ослаблення ялинових насаджень в основному через збільшення двоокису сірки в атмосфері та підкислення грунту. Негативна дія цих чинників посилилася накопиченням в грунті азотних сполук. Спочатку вони відігравали роль добрива, сприяли підвищенню продуктивності деревостанів. Але згодом накопичення азоту, порушення співвідношення між його амонійною та нітратною формами, призвели до дисбалансу в мінеральному живленні дерев і подальшого підкислення грунту, відтак – деградації ялинників.

Головною причиною слід назвати глобальне потепління, що призводить до зростання сонячної радіації, зміни лісівничо-екологічних умов і відповідно – до різких, контрастних змін у складі та розвитку рослинного покриву, вологості поверхневих шарів грунту, що особливо відчуває коренева система ялини.

Ще одна причина інтенсивного всихання ялинників як з’ясувалося в ході розмови, пов’язана з лісогосподарською діяльністю в минулому, коли ялини висаджували не в її ареалі. Тобто, у невідповідних лісорослинних умовах, непридатних для цього грунтах (ялина, як і сосна, полюбляє піщані грунти). І нарешті, назвемо ще одну причину масової загибелі ялинників – техногенне забруднення атмосфери та грунту внаслідок широкомасштабної глобальної діяльності людини: випадання кислотних дощів, утворення аерозолів, нагромадження в грунті оксидів і важких металів, отрутохімікатів, які застосовуються в агросфері, інших шкідливих речовин, що потрапляють у лісове середовище. А на додачу ще – інтенсивний розвиток фітохвороб та поширення ентомошкідників.

Згубний вплив усіх вищеназваних чинників і призводить до інтенсивного всихання 30-40 річних ялинників, що ми й побачили, зокрема, на прикладі ставичанського лісу. Притому, що вік їхньої стиглості вдвічі більший.

– Як же боротися з цією бідою? – запитали ми в керівника-фахівця лісової справи.

– Є кілька шляхів подолання даної проблеми. Доцільним видається проведення в сухих, відмерлих деревостанах, де кількість уражених дерев перевищує 25% від загального запасу, призначати суцільні санітарні рубки, натомість створювати мішані лісопосадки. Саме так, як ми це зробили торік на порубці колишнього всохлого ялинника, котрим зараз йдемо. Ви бачите тут розсаду як сосни, так і різних листвяних порід дерев. Сподіваємося, що десь через півтора десятка років тут височітиме молодий ліс».

Так, у розмовах, ми нарешті дісталися ділянки, де щойно завершилася суцільна санітарна рубка ще одного всохлого ялинника впереміш із сосниною. За невеликим діаметром розкряжованих стовбурів видно, що це ще не старі, стиглі, дерева, а доволі молоді – не більше 30-40 років. Відтак, діловою деревиною їх аж ніяк назвати не можна – усе це лише дрова, акуратно складовані у штабелі. Окремо лежать купи гілляччя: не пропаде, у домашньому селянському господарстві все згодиться.

– Тут, після того, як ділянку буде очищено від деревини, також плануємо посадити молодий ліс, – каже Юрій Кермач.

Цікавлюся, в обох керівників лісокомунального підприємства, щодо наявності відповідного дозволу на проведення суцільної санітарної рубки на цій лісовій ділянці.

– Звісно, такий дозвіл ми маємо. Його нам було надано торік у грудні Хмельницьким обласним управлінням лісового та мисливського господарства на предмет проведення у 2015 році суцільних санітарних рубок на загальній площі 9,5га лісонасаджень нашого підприємства, зокрема 2га ставичанського лісу. Цей дозвіл було видано на підставі акта, складеного 19 грудня минулого року комісією в складі провідного інженера-лісопатолога ДСЛП «Вінницялісозахист», головного спеціаліста відділу лісового та мисливського господарства Хмельницького ОУЛМГ, мене та Ю.П.Кермача, після проведення попереднього лісопатологічного обстеження насаджень, на предмет проведення суцільно-санітарної рубки, що належить нашому підприємству, на загальній площі 9,5га.

Конкретний висновок вищезазначеної комісії по кварталу №23 ставичанського лісу: в даному лісонасадженні площею 2га спостерігається зараження дерев стовбуровою гниллю, частковий вітровал. В результаті аналізу було встановлено, що дерева, які тут підлягають рубці, складають 67% від наявної кількості, з них сухостійних – 23%. Тому, враховуючи такий лісопатологічний та санітарний стан насаджень, керуючись пунктами 7 та 10 санітарних правил України, вищезазначена комісія визнала за необхідне провести тут суцільну санітарну рубку, із наступним створенням лісових культур.

– Ліс – це живий організм. Він народжується, зростає, старіє, бува – хворіє та відмирає. Тому, звичайно, першочергове завдання нас, лісівників, – зберігати ліси, охороняти їх. Але маємо й інше – економічне: лісозаготівлі є базисом формування власних коштів підприємства, знову ж таки, для розширеного відновлення лісів і сталого розвитку будь-якого лісового господарства, у т.ч. й нашого, в якому нині працює 45 чоловік, середньомісячна заробітна плата котрих становить 2950грн. Лише у першому кварталі п.р. нами заготовлено 3790м куб лісопродукції (ділової, техсировини та дров), якої реалізовано на суму 1млн 123,6тис. грн. З цієї суми нараховано податків та інших платежів: до державного бюджету – 235тис. грн, до місцевих бюджетних фондів – 104,4тис. При цьому протягом вказано періоду, нами було пройдено рубками 34,4га лісонасаджень, а здійснено садіння й висівання лісу з метою його відновлення на площі 34,6га.

Користуючись нагодою, хочу подякувати керівництву районної ради та ДП «Славутське лісове господарство» за надання дієвої допомоги нашому підприємству у вирішенні виробничих питань. Окремо звертаюся до мешканців краю: ставтеся з розумінням і повагою до нелегкої та кропіткої праці лісівників. Наш спільний громадянський обов’язок – берегти природу і, перебуваючи в лісі, неухильно дотримуватися Правил пожежної безпеки, не смітити й не нищити рослинність. Лише об’єднавши зусилля, ми зможемо зберегти зелені шати для наших нащадків, – зазначив насамкінець директор РЛСП «Ліс» Сергій Остапчук.

А на завершення нашого вояжу, як і належить в ході журналістського розслідування, ми зустрілися з одним із підписантів листа, котрий покликав нас у дорогу – головою ветеранської організації с.Ставичани, у минулому – директором місцевої загальноосвітньої школи Олексієм Івановичем Захарчуком, якому й розповіли про результати нашої поїздки та подякували за активну життєву позицію.

Наша довідка

▼ Районне спеціалізоване лісокомунальне підприємство «Ліс» (надалі – РСЛП «Ліс») створене за рішенням п’ятнадцятої сесії VI скликання Славутської районної ради 15 грудня 2000 року. Загальна площа земельних ділянок лісового фонду, наданих у постійне користування підприємству, становить трохи більше 2409 гектарів.
▼ Підприємство здійснює свою діяльність згідно з Конституцією, Цивільним, Господарським, Лісовим кодексами України, іншими нормативними актами, Статутом підприємства.
▼ РСЛП «Ліс» є юридичною особою, має самостійний баланс, розрахунковий та інші рахунки в установах казначейства та банках. Підприємство працює за принципами повного господарського розрахунку, самофінансування та самоврядування.
▼ Засновником РСЛП «Ліс» є Славутська районна рада. Управління підприємством здійснюється відповідно до Статуту на основі поєднання прав власника щодо господарського використання майна.

Олександр Дейкалюк

Залишити відповідь