Святкова ялинкова лихоманка: де? що? скільки?

22/05/2016

Цього року  новорічні святкові заходи було вирішено проводити у єдиному українському стилі з національними. І які ж свята без зеленої красуні? Аніякі.  Рівно тиждень тому,  у минулий четвер,  в країні стартували  так звані «ялинкові базари». Що ти таке «маркування» та чому Держлісагенство відходить від «чіпів»,  про нові штрафи  та порядки, кількість  лісових розсадників, «чорних» продавців і багато чого іншого, читайте далі.

А що там на базарі?

«З 14 грудня у всіх лісогосподарських підприємствах Державного агентства лісових ресурсів України розпочалася реалізація новорічних ялинок, заготівля яких відбулася на спеціальних плантаціях або у ході виконання лісогосподарських заходів з догляду за лісовими насадженнями» – йдеться у повідомленні прес-служби.

А вже 17 грудня  по всій країні урочисто відкрилися ялинкові базари. А от чи легальні дерева, чи «чорні», можна зрозуміти по наявності чипів та штрих-кодів.

З метою недопущення знищення молодих хвойних насаджень, у тому числі лісових культур, та відповідно до Концепції створення єдиної державної системи електронного обліку деревини і плану заходів щодо її реалізації, затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 18.11.2009 № 1408р., новорічні ялинки, незалежно від підпорядкованості та форми власності підприємства чи організації, що здійснює їх заготівлю, повинні маркуватися спеціальними уніфікованими засобами (бирками, самоклейними етикетками). Уніфіковані засоби повинні містити індивідуальний номер та відповідний йому штрих-код, який заноситься до єдиної системи електронного обліку деревини.

 Цього року «З метою економії коштів державних підприємств» головним підприємством-оператором Галузевої інформаційно-телекомунікаційної системи «Електронний облік деревини» було розроблено спеціальну самоклейну етикетку, яка в 2,5 рази дешевша пластмасових бирок. При цьому після прикріплення такої етикетки навколо стовбура ялинки, унеможливлюється її повторне використання, оскільки при розклеюванні штрих-код розривається. Разом із самоклейними етикетками лісгоспи будуть використовувати бирки, які були закуплені в минулі роки.

Відповідно до етикетки або бирки, що кріпиться на новорічну ялинку, кожному деревцю у Єдиній державній системі ЕОД присвоюється індивідуальний номер та ведеться реєстр усіх заготовлених рослин.

«Новорічні ялинки, які реалізовуватимуться на ринках, зокрема на «стихійних», без вищеназваних уніфікованих засобів маркування скоріш за все можуть мати сумнівне походження. Просимо всіх громадян бути свідомими та пильними, не купувати ялинки, які можуть бути заготовлені з порушенням законодавства та із завданням шкоди молодим насадженням, лісовим культурам і природі в цілому. Про походження придбаної новорічної ялинки кожен бажаючий може дізнатися, ввівши номер із самоклейної етикетки або бирки на сайті підприємства оператора www.ukrforest.com. Безкоштовно» – говорить Держлісагентство.

Нагадаємо, що чипування придумали  в  2010 році. І вже в 2011 обсяг ринку нелегальних ялинок зменшився майже на 80%, а число затриманих порушників перевалила за тисячу. Тоді державою всього було зароблено близько 33 млн. гривень за торішні новорічні свята завдяки введенню електронного обліку ялинок.

Наказом Голови Державного Агентства лісових ресурсів України   № 250 від 18.11. 2015 року «Про комплекс заходів щодо забезпечення охорони хвойних насаджень від незаконного вирубування у передноворічний період 2016 року»  визначені основні завдання щодо вжиття  необхідних заходів із запобігання браконьєрським рубкам новорічних дерев. Цього  року особливу увагу зосереджено на  взаємодії рейдових бригад  державної лісової охорони та працівників територіальних органів поліції, Держекоінспекції, органів виконавчої влади і органів місцевого самоврядування та засобів масової інформації під час патрулювання лісових масивів.

У обласних управліннях лісового та мисливського господарства  протягом грудня-січня будуть діяти оперативні штаби, які координуватимуть дії мобільних груп  у всіх державних лісогосподарських підприємствах областей. Традиційно до їх складу входять працівники державної лісової охорони, МВС та природоохоронних органів,  представники громадськості.

У деяких регіонах України лісгоспи не перший рік  пропонують зручний, компактний і економічно вигідний спосіб штучної реалізації ялинок – ялинки у горщиках. З екологічної точки зору придбання ялинки у горщику дає змогу господареві  на тривалий час прикрасити  садибу. Таке дерево не засохне і не осиплеться, а навесні його можна висадити в ґрунт. Але  цей не дешеве задоволення.

Ялинковий кошторис

 Ціна новорічного дерева  коливатиметься в залежності від висоти та місця продажу.  Традиційно, найдорожчі ялинки та сосни в столиці.

По Україні, залежно від висоти,ялинка чи сосна обійдуться в 50-180 гривень.  Дерева в горщиках від 50 (росточок) до 500 грн.

Щодо Києва, тут ситуація трохи складніша. Як виявилося після  «рейду» по ялинкових базарах міста,   штрих-коди зовсім не роблять «погоди», і не здешевлюють дерева, як запевняло Держлісагентство.  Тож ціни  різні: від 70- 300 гривень за ялинку або сосну.  Наприклад, на Оболоні, біля метро «Мінська» чіпована метрова ялинка коштує  160 грн. А в «Ашані» сосни 1,5 метри коштую за акційною ціною «99 грн.», але якість в них відповідна, чесно кажучи.  Ще  такий аспект, красивіші  дерева продають дорожче,  ніж   звичайні такого розміру.  Дерева в горщиках  коштують від 50 грн. за росточок (як в «Ашані») так до  3 тис. грн.  На сайті «greensad.com.ua»  сизо-блакитна ялинка 160-180 см  коштує 1990 грн.   Більші – дорожче.

Злочин і кара

Починаючи з 14 грудня, коли у всіх лісогосподарських підприємствах Державного агентства лісових ресурсів України розпочалася реалізація новорічних ялинок,   країною прокотилася хвиля  злочинів, пов’язаних із незаконною вирубкою лісів, продажем дерев та усіма  випливаючи ми факторами. Так 14 грудня біля міста Слов’янська Донецької області було затримано вантажівку з нелегальними ялинками. Повідомляється, що чоловік перевозив у «КАМАЗі» 320 ялинок без необхідних документів.  А 20  грудня   відзначилися продавці відразу  у Харкові та Києві.  У Харкові співробітники екоінспекції провели черговий рейд. Інспектори шукали незаконні точки продажу новорічних ялинок. Як повідомили в прес-службі екоінспекції, під час рейду вдалося виявити п’ять точок з незаконного продажу ялинок. Інспектори вилучили 284 ялинки. П’ять продавців, які незаконно торгували ялинками, були оштрафовані, один з них пручався як міг – заліз під машину поліцейських і намагався там сховатися. Ще один випадок у  другій столиці – на одному з ялинкових базарів чоловік продавав 102 ялини, які не мали спеціальних бирок. Реалізатор пред’явив лише одну єдину бирку (на всі рослини). За результатами перевірки було встановлено, що бирка відпущена під 6-ти метрові сосни діаметром 48 сантиметрів і марковані, як ділова деревина.

Тим часом в Києві на Дарницькій площі (колишня Ленінградська площа), за повідомленням «bagnet», озброєний пістолетом чоловік спробував влаштувати бійню з продавцем, який пропонував ялинки до Нового року. З документами у продавця все гаразд, а от його кривдник, судячи з усього, був засланий якимись конкурентами. Потерпілий відбувся відбитої частиною зуба і поганим самопочуттям.

Щодо покарання: у  передноворічний період штрафи за незаконно зрубані ялинки збільшуються утричі, розмір штрафу залежить від діаметру дерева. Незаконна рубка одного дерева тягне за собою накладення штрафу на громадян в розмірі від 5 до 10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (85-170 грн.), а посадові особи сплатять від 7 до 12 неоподаткованих мінімумів (119-204 грн.). Також за незаконне  вирубування хвойних та вічнозелених, окрім штрафу, порушник  відшкодує  ще й збитки, завдані лісовому фонду.  Розмір шкоди, заподіяної зеленим насадженням у межах міст та інших населених пунктів складатиме (постанова КМУ від 08.04.99 №559): до 10 см – 1152 грн.; 10,1-14 см – 1500 грн.; 14,1-18 см – 1852 грн. Крім того, згідно зі статтею 65 Кодексу України про адміністративні правопорушення, лісопорушники сплачують штраф в розмірі від 5 до 10 неоподаткованих мінімумів доходів громадян (85-170 грн.), а посадові особи від семи до дванадцяти неоподаткованих мінімумів (119-204 грн.).

 Довідка:    

За даними прес-служби Держлісагенства, цього року лісові культури створені на площі 33,1 тис. га, що складає 113% від річного завдання.  В галузі функціонують майже 2 тис. постійних і тимчасових лісових розсадників загальною площею 3,6 тис. гектарів. За останні три роки щорічні середні обсяги відтворення лісів становлять 54 тис. га. На підприємствах лісового господарства функціонують 1,9 тис. постійних і тимчасових розсадників, де вирощують щорічно до 350 млн. шт. стандартного садивного матеріалу. Однак через відсутність чіткої законодавчої бази, більшість землекористувачів і власників земель не бажають виділяти під залісення земельні ділянки, які придатні тільки для створення нових лісів.  Нерівномірність прийняття земель від інших землекористувачів (їх концентрація перш за все у степових областях, незначна їх кількість на Поліссі і в Лісостепу), а також відсутність земель для лісорозведення у Карпатському регіоні, суттєво впливає на обсяг створення нових лісів. Найбільше нових лісів створюється в Луганській, Одеській, Херсонській, Кіровоградській, Полтавській областях. Через події на Півдні і Сході України, обсяг створення нових лісів у поточному році майже удвічі менший ніж у минулому році. Передбачається створити всього 2,8 тис. гектарів нових лісів.

Хворобливі ліси України

Ліси країни на сьогодні надані державою у постійне користування підприємствам, установам і організаціям кількох десятків міністерств і відомств. Державне агентство лісових ресурсів України, у підпорядкуванні якого перебуває  73% лісів країни, є центральним органом виконавчої влади у галузі лісового та мисливського господарства. І як зазначають експерти,  цього замало. За словами  інсайдерського  джерела,  Державному агентстві тотальна корупція, але це буде темою для окремого матеріалу, і  недотримання норм.   Як зазначив  експерт,  кожного року, перед новорічними святами, в лісах  офіційно вирубується молодняк «бо так простіше та легше, хоча для лісу буде краще спилювати  верхівки,  проводити  санітарні обрізки, щоб дерева не росли в ширину,  але, то  ж треба  постійно  займатися».

Країна, яка є найбільшою серед країн Асоціації з Європейським союзом, посідає  у тій самій Європі тільки 8 місце за площею лісів. Тільки вдумайтеся, загальна площа лісового фонду України становить – 10,4 млн. га, із яких вкритих лісовою рослинністю – 9,6 млн. га. Лісистість території країни становить 15,9%.  «За 50 років лісистість зросла майже в 1,5 рази, а запас деревини – в 2,5 рази. Запас деревини в лісах оцінюється в межах 2,1 млрд. куб. м. Загальна середня зміна запасу сягає 35 млн. куб. м. Середня щорічна зміна запасу на 1 га у лісах Держлісагентства України дорівнює 3,9 куб. м і коливається від 5,0 куб. м у Карпатах до 2,5 куб. м у Степовій зоні. Відбувається поступове збільшення запасу, що підтверджує значний економічний і природоохоронний потенціал лісів України» – пишуть  в наукових журналах. Так, зросли показники, але й проблем прибавилося.

Screenshot_1 (1)

В брошурі «Лісове господарство України» є цікава карта лісистості, придивіться до неї. І порівняйте  його із планом   на 2020 рік, опублікованим  цього року Рощиною  Юлією Вікторівною, к.е.н., доцент кафедри обліку, ЮФ НУБіП «Кримський агротехнологічний університет». А план, до речі, постійно «видаляється» з мережі Інтернету.

Screenshot_2 «Через масове всихання сосни, а це основна лісоутворююча порода, доводиться виконувати санітарні рубки все частіше, аби убезпечити ліс від розмноження різних хвороб, найнебезпечніші серед яких – коренева губка та судинний мікоз. Аби зрозуміти тривогу лісівників, далеко в ліс ходити не треба. Побачити наслідки хвороб, що призводять до масового всихання хвойних та листяних порід, можна й на узбіччі, при дорозі. Першою ознакою захворювання сосни є пожовтіння глиці, що починається з верхівки крони. Такі вогняні осередки сьогодні трапляються не лише в угіддях одного чи двох лісгоспів, ця проблема торкнулася всієї лісової території України» – коментує ситуацію директор ДП «Радомишльське ЛМГ» Іван Дмитренко.

Нещодавно в ДП «Радомишльське ЛМГ» та ДП «Житомирське ЛГ» відбулась виїзна нарада з лісозахисту за участі фахівців Держлісагентства України, представників місцевих органів влади, керівників та фахівців лісозахисних підприємств України, наукових установ, громадських організацій та засобів масової інформації. На зібранні теж було констатовано, що «ліків» від цієї хвороби, попри всі старання науковців, поки що не винайшли. Думки вчених розходяться, а лісівникам нічого іншого не лишається, як шляхом санітарних рубок, вирізати осередки спалаху. Останніми роками всихання сосни стало настільки інтенсивним, що убезпечити лісові насадження можна, лише виконавши суцільне зрубування осередку хвороби.

І як розумієте,  цю проблему, вже доведеться вирішувати наступному поколінню, їм доведеться   винайти ліки, або якимось чином унебезпечити  насадження, можливо заборонити вирубку на деякий територіях, чи у певні сезони… Чому наступному поколінню? Бо  при нашій владі жоден можновладець на це не погодиться. Але   проблеми та підводні камені лісової галузі –  то вже тема наступної  історії.

Марина Терещенко

Матеріал було  розміщено в “Аграрній газеті” №16,  від 24 грудня 2015 року.

Залишити відповідь