Лісівники б’ють на сполох

23/05/2016

На неозорих поліських просторах, де споконвіків встановилися практично ідеальні умови для зростання найголовнішої з порід – сосни звичайної, яка займає понад 70 % лісових площ, поширюється справжнє лихо. Дуже швидко проходить масове всихання соснових насаджень. Часто в останні роки спостерігаємо, як жовтіє крона, опадає кора і за лічені тижні всихають дерева пристигаючого і стиглого віку. З цього приводу, в першу чергу, б’ють на сполох фахівці лісового господарства. Це явище відбувається внаслідок впливу багатьох чинників, пов’язаних з кліматичними змінами, які сприяють розвитку шкідників лісу і хвороб. Та й людський фактор – забруднення довкілля, також робить свою чорну справу.

Щоб розібратися в цих негативних явищах, з’ясувати достеменно, що відбувається і які шляхи порятунку хворих насаджень, лісівники запросили до співпраці науковців. На початку березня, за короткий період кількаденного перебування на Сарненщині, співробітники поліського філіалу Українського науково-дослідного інституту лісового господарства обстежили окремі осередки пошкоджених шкідниками та хворобами дерев. Дослідження обговорили з головними лісничими всіх державних лісових господарств Рівненщини, які зібралися в Сарненському лісгоспі.

Сутність проблеми окреслив директор поліського філіалу Українського науково-дослідного інституту лісового господарства Олександр Тарасевич. Він зазначив, що зміни рівня грунтових вод, аномально високі температури, мала кількість опадів й засушливі періоди мають вкрай негативний вплив на поліський ліс. Він отримує стреси, втрачає імунітет, починає слабнути. Створюється середовище, сприятливе для поширення шкідників і хвороб.

Наприклад, на території Страшевського лісництва, де на перший погляд, природа створила все, що потрібно для сосни, дерева, які досягли найвищої продуктивності й ще до недавнього часу відігравали значну екологічну роль, як особливо захисні лісові насадження, стали деградувати й перетворилися у розладнані деревостани з втраченими екологічними властивостями. І, на жаль, внаслідок кліматичних змін, ліс у таких місцях перетворюється в осередок розповсюдження патогенних явищ.

Старший науковий співробітник поліського філіалу Українського науково-дослідного інституту лісового господарства Василь Бородавка аналізує дослідження подібних негативних перетворень. Звичайно, всихання в лісі були й раніше: від кореневої губки, опенька, підтоплення, проведення меліоративних робіт. Але зміна гідрологічних умов спричинює дуже швидке всихання. Це відбувається в Житомирській, Волинській, Київській, Рівненській областях. Фактично, в усьому сосновому поясі. Проходить дуже стрімке комплексне враження. Під кору дерев заселяються жуки-короїди й відразу приєднується стовбуровий шкідник – синя соснова златка. Внаслідок їх дії крона жовтіє, опадає кора, деревина піддається впливу грибкових бактерій і дуже швидко синіє.

Про втрату біологічної стійкості соснових лісів Полісся стверджує й професор кафедри лісових культур і лісової селекції Національного лісотехнічного університету України (м. Львів) Юрій Дебринюк. Він оглянув вражені ділянки Сарненського ЛГ й аргументує факти захворювань соснових лісів з огляду на природні явища. У процесі тривалих засух останні 3-4 роки, рівень грунтових вод знизився від 1 до 2 метрів. Коренева система не встигає адаптуватися до нових умов і дефіцит вологи впливає на стан дерева. Відмирає фізіологічно активне коріння, і сосна починає всихати зверху донизу. Разом з кліматичними змінами настають й інші. Це вже дія живої природи – патогени, різні шкідники, які дістають поштовх до посиленого розвитку внаслідок підвищення середньої температури повітря. Якщо вчасно зрізати дерево, що всихає, то ще можна використати ділову нижню частину. А якщо відтермінувати зрізання, то деревина втратить товарну цінність.

Помітити у лісі процеси загибелі сосон зовсім не складно. Їх видно неозброєним оком. Завдання працівників лісового господарства – вчасно виявляти й прибирати з лісу хворі дерева. Якщо ж їх не зрізати, на догоду тим хто проти того, аби ліси використовувати по-господарськи, вони будуть негативно впливати на здорові дерева довкола і всихання буде охоплювати все нові площі. Результату тоді не буде зовсім ніякого, не буде коштів на лісовідновлення і лісове господарство понесе величезні втрати.

В умовах, що склалися, надзвичайно важливо передбачувати перспективи поліських лісів. Для цього фахівці галузі та працівники наукових установ досліджують й аналізують деревостани, розробляють методологію ведення лісового господарства, зважаючи на всі чинники, що впливають на живу природу. Практичне застосування науково обґрунтованих рекомендацій допомагає спеціалістам галузі вчасно реагувати на будь-які ситуації й берегти ліс – неоціненне багатство краю.
І вже в середині квітня співробітники поліського філіалу Українського науково-дослідного інституту лісового господарства знову повернулися до Сарненського лісового господарства (пілотний дослідницький проект на Рівненщині). Сформували групу для експедицій та обстежили сім лісництв, де пройшли маршрутами через ділянки найгострішого враження лісових площ. Поставили ціль – якнайглибше розібратися в процесах, що відбуваються, щоб оприлюднити проміжний результат і поінформувати людей.

Вчені висловили однозначне твердження: час для дискусій вже минув, існує величезна загроза для соснових лісів України. Збентежив той факт, що в кожному лісництві налічується від 50 до 70 ділянок ураження, що мають височенну концентрацію шкідників. Найголовніший з них – вершинний короїд, здатний дуже швидко нарощувати чисельність. На одному дереві можна нарахувати біля 10000 особин перед вильотом. Раніше його присутність в лісовій екосистемі була мінімальна. Тепер відбувся величезний спалах. У нижній частині стовбура заселяються короїд шестизубий та лобоїд. Усі 7 лісництв Сарненського ЛГ сильно заражені цими шкідниками, зупинити і локалізувати їх практично не можливо.

Це напад короїдів, які приносять на собі декілька видів грибних захворювань, що вносять суттєвий вклад в загибель дерева. Дуже швидко міцелій гриба (синява деревини) заходить в стовбурову частину й перекриває циркуляцію вологи від коренів до вершини. Для лісових господарств – це величезні економічні втрати. Науковці встановили, що навесні 30 % деревини після осіннього зараження – вже дров’яна сировина. Коли оперативно не реагувати, не проводити санітарні рубки, результатом господарської діяльності будуть тільки дрова. Якщо ж за найближчі 3-5 років не зміниться динаміка клімату, то ліси зазнають непоправної шкоди.

Вчені поліського філіалу Українського науково-дослідного інституту лісового господарства подібні проблеми досліджують вже три роки (з січня 2013-го). Провели обстеження 23 лісгоспів: в Житомирській (16), Волинській (5), Київській (1) та Рівненській (1) областях. Зібрані дані доводять, що соснові ліси почали деградувати з 2012-го. На жаль, ця тенденція з кожним роком збільшується і це викликає надзвичайно велику тривогу. Встановили, що на Житомирщині, де 52 % соснових насаджень, осередки захворювання та всихання лісів сягають від 0.5 до 2 га. Також, через патологічні процеси, безповоротно втратили ялинові ліси, що становили 5 % насаджень в Новоград-Волинському ЛГ. Тепер там залишки ялинового лісу розладнані й не відповідають вимогам щодо їх екологічного стану.

Відзначили рівень лісоведення та належний санітарний стан у Сарненському ЛГ. Тут осередки патологічних змін невеликі (до 0.7 га). Значить, фахівці оперативно реагують на появу шкідників. Адже єдиний дієвий захід – постійний моніторинг, рання діагностика і якнайшвидше вирубування вражених ділянок. Щоправда, у Карпилівському лісництві на культурах 2009 року помітили появу інших жуків (кравчик і смолюх), які пошкоджують юні деревця біля кореня, приносять гриба і разом знищують рослину. Тож у сьогоденні шкідники вражають сосни із ніжного молодого віку культур до стиглого лісу. Негативні тенденції захвачують всю вікову гаму.

У Сарненському лісництві купа порубкових решток прислужилася верхівковим короїдам місцем інтенсивного розмноження. Безмежна їх кількість у час обстеження – в стані готовності до вильоту, щоб потужно розселитися у довколишніх лісових кварталах. Отже, в теперішніх умовах, слід піддати сумніву європейські методи з рекомендаціями залишати гілля після рубок у лісі. Найкраще було б його подрібнювати.

Існує побоювання вчених, що Полісся до 2025 року втратить хвойні ліси. Адже зміни в навколишньому середовищі мають відчутний, а подекуди, й радикальний вплив.

Прогноз співробітників на найближчий період – три хвилі зараження і всихання в соснових лісах відбуватимуться почергово: у червні-липні, у вересні-жовтні, та у грудні. Отже, ретельно і миттєво слід виявляти нові осередки негативного впливу.

Невідкладно належну увагу слід відвести залученню громадськості та інформуванню про проблеми поліських лісів. Адже надзвичайно важливо, щоб екологи, населення, в нинішній ситуації, зрозуміли ступінь небезпеки і прийняли позицію науковців-дослідників та лісівників-практиків стосовно порятунку соснових насаджень «хірургічними» методами. Заражені ділянки необхідно негайно вирубувати.

Звичайно, є надія, що з часом ситуація може змінитись. Погодні умови, цілий ряд природних факторів, можуть сприяти зміцненню імунітету дерев. А, можливо, вихід у зміні вікового і породного складу насаджень. Тепер запитань, стосовно того, що очікує соснові ліси, більше, аніж відповідей на них. Тож, недооцінювати існуючих проблем не можна!

В умовах, що склалися, важко передбачити перспективи Полісся. Адже деревостани погіршуються. Чи варто відтворювати соснові насадження там, де дерева були вражені хворобами? Адже наступні покоління будуть менш біологічно стійкі, аніж попередні. Які породи зможуть змінити корінні аборигенні сосни на збіднених піщаних ґрунтах? Теоретики й практики лісівничої науки мають обґрунтувати відповіді на усі питання. Можливо, знадобиться досвід висаджування дуба червоного, берези, інших дерев. А ще, є нові дослідження стосовно доцільності введення порід-інтродуцентів, модрини європейської та модрини японської, в лісові культури на місцях соснових лісів, які з різних причин втратили біологічну стійкість. Адже модрина є породою швидкорослою, через 40-50 років можна буде відновити корінні деревостани сосни звичайної, яка після модрини буде рости набагато краще.

Приклади втрат світового масштабу виражаються вже у мільйонах гектарів на різних континентах земної кулі. Наприклад, шкідників родини короїдів у США та Канаді зупинити не змогли. В Італії вершинний короїд винищив окремі види сосни. Тепер він присутній у Німеччині В Росії від короїдів полягли великі масиви ялини і ялиці. На наших просторах від Карпат до Києва цього жука вже мільярди. В карпатських лісах загублено дуже багато ялинових лісів. Якомога швидше й оперативніше потрібне комплексне загальнодержавне реагування.

Бо якщо проблему «заговорити», то поки ухвали й резолюції документуватимуть у кабінетах можновладців – короїди з’їдять наші ліси. Для їх порятунку потрібна державна програма з продуманим комплексом підходів та реальних негайних дій.

Віра Шашук

Фото директора поліського філіалу Українського науково-дослідного інституту лісового господарства Олександра Тарасевича та автора.

Залишити відповідь