Вдосконалення фінансових потоків – першочергове направлення реформ лісової галузі

24/05/2016

Коаліційною угодою Верховної Ради України восьмого скликання «Європейська Україна» передбачено реформування лісової галузі України. У мене – людини, далекої від лісового господарства, виникли деякі питання щодо змісту цих реформ. Про можливі шляхи реформування я поговорив з інженером лісових культур II категорії Альошкіним Михайлом Михайловичем – лісівником з 35-річним стажем, який попрацював на багатьох посадах в ДП «Гутянське лісове господарство».

– Ліси підприємства відповідно до Лісового кодексу – це державна власність. У держави є державні замовлення. З чого вони складаються? Чи фінансуються вони з державного бюджету?

– До державного замовлення належать заходи: лісовідновлювальні роботи, лісорозведення, догляд за лісовими культурами, догляд за молодняками, догляд за насадженнями до рубок головного користування і рубки головного користування, протипожежні заходи, заходи, спрямовані на захист лісу від шкідників та хвороб тощо.

Більшість цих робіт відносяться до некомерційних. А рубки прохідні, санітарні та рубки головного користування як правило комерційні, тобто мають прибуток. Від співвідношення та об’єму комерційних та некомерційних робіт, рівня податків та вікового стану насаджень, порід та категорій лісів залежить фінансовий стан підприємства.

– Який основний податок сплачує лісогосподарське підприємство?

– Попнева плата, плата за землю (або плата за спеціальне використання лісових ресурсів).

– Чи повинна бути для всіх підприємств попнева плата однаковою як зараз?

– Я думаю повинна бути різною залежно від лісо рослинної зони та економічного стану регіону.

Діюча рентна плата за ліс або плата за спеціальне використання лісових ресурсів не враховує розташування підприємств по лісорослинних зонах. Попнева плата не враховує ціни на продукції, умови, в яких росте деревина, яка ціна складається на біржових торгах.

– Попнева сплата сплачується постійно?

– Ні, сплачується за матеріалами відведеної деревини в рубку, за лісорубним квитком.

– Лісогосподарське підприємство є користувачем державних земель. Які податки за землю він сплачує?

– Лісгосп розташований на землях різних категорій. За землі сільськогосподарського призначення сплачує згідно ставок місцевих рад. Та за землі, на яких розташовані будівлі.

– Куди йдуть ці кошти, в які бюджети?

– Вид рубок головного користування йде до Державного бюджету.

– А за інші рубки куди поступає плата?

– За інші рубки поступає в місцевий бюджет, хоча ліси є державною власністю.

– А з місцевих бюджетів поступають кошти на ведення лісового господарства?

– Ні, як правило, не поступають.

– Можливо, для стабільності фінансування лісової галузі бажано узаконити нормативний відсоток фінансування або від державного бюджету всього, або від надходження попневої плати?

– Так, можливо, треба попрацювати спеціалістам над механізмами його визначення.

– Тобто, під реформою ви вважаєте проведення перш за все економічну?

– Так, перш за все вдосконалення фінансових потоків.

– А що ви можете сказати про зарубіжний досвід лісогосподарських підприємств?

– Питання треба вивчати. Україна є унікальною державою в Європі: жодна європейська держава, окрім України, не розташована відразу у трьох лісорослинних зонах. Зона Степу складає по Україні не менше 30%: комерційна лісогосподарська діяльність в цій зоні сумнівна.

– До речі чому зони три, а Податковим кодексом виділено два пояса?

Цей поділ був утворений ще за часів Радянського Союзу  Держлісгоспом СРСР. На сьогоднішній день є застарілим.

Це питання до Кабінету Міністрів. Попневу плату встановлює Кабінет Міністрів. Найжорсткіший варіант – встановити один єдиний пояс. Найм’якший –  встановити окремий пояс для кожного підприємства. Але на сьогоднішній день це не реально. Хоча б по областям (адміністративний поділ) або ж по зонам. Тоді потрібно кожний лісгосп віднести до зони. Але є деякі лісгоспи, які розташовані в двох зонах.

– Отже, проблема перш за все у відсутності фінансування?

– Проблема в розумінні владою і, в першу чергу, Кабінетом Міністрів, значення лісової галузі.

Замість післямови: в 2016 році вперше в історії України лісова галузь була позбавлена бюджетного фінансування. «Підприємства південного та східного регіонів залишилися без фінансування, працівники без заробітної плати, а можливо, швидше всього, – й без роботи, галузь опинилася на межі катастрофи», – з постанови Професійної спілки працівників лісового господарства України від 2.02.16р. №П-18-1

Бесіду вів Сергій Качечка

Залишити відповідь