FLEG ІІ сприяє ознайомленню українських лісівників із польською моделлю ведення лісового господарства

30/06/2016

Впродовж 6-10 червня 2016 року українські фахівці у галузі лісового господарства із робочим візитом відвідали Національний лісовий холдинг “Державні ліси” Республіки Польща (пол. Państwowe Gospodarstwo Leśne “Lasy Państwowe”). Українську делегацію сформували представники Держлісагентства, фахівці із регіональних управлінь Тернополя, Хмельницька, Полтави, Києва, а також з Українського лісового селекційного та Лісогосподарського інноваційно-аналітичного центрів, науковців з Інституту екології Карпат НАН України та Національного лісотехнічного університету України. Візит відбувся у рамках реалізації програми “ENPI East FLEG II” за організаційної підтримки Державного агентства лісових ресурсів України та Дунайсько-Карпатської програми WWF в Україні.

фото з поїздки тут: https://drive.google.com/a/enpi-fleg.org/folderview?id=0B1xVtqc1sHozNHlEcVRqLWhzYjQ&usp=sharing#

Метою зустрічей було ознайомлення із практикою й науковими засадами ведення лісового господарства Польщі в контексті вивчення досвіду для подальшого сприяння реформуванню лісової галузі й покращення збереження біорізноманіття в лісах України.

Зважаючи на те, що польський досвід реформування лісової галузі вважають одним із найкращих у Європі, безпосереднє знайомство з методами ведення лісового господарства на сталих засадах і з урахуванням вимог до наближеного до природи господарювання є дуже важливим для України, оскільки історія лісоуправління, обсяги лісових ресурсів і особливості лісозростання є дуже схожими із лісистими регіонами нашої країни (див. інформаційну довідку на http://dklg.kmu.gov.ua/forest/control/uk/publish/article?art_id=168463&cat_id=32888 та більше детальніше статистичні дані щодо польських лісів (англійською) за посиланням: http://www.lasy.gov.pl/informacje/publikacje/in-english/forests-in-poland).

Учасники делегації мали змогу детально ознайомитися з досвідом польських колег щодо структури, чисельності, функцій, джерел фінансування, планування та контролю в лісовому господарстві; із будівництвом лісових доріг; організацією екологічної освіти та системою просвітницько-інформаційної роботи, яка сприяє формуванню високого рівня довіри громади до лісівників. Крім цього, у численних приватних розмовах із польськими колегами обговорювали можливі шляхи подолання негативних явищ, що мають місце в лісовому господарстві України.

Потрібно відзначити, що польські колеги доклали усіх зусиль, щоби якомога повніше ознайомити нас із усім комплексом лісогосподарської діяльності і мисливського господарства в різних природно-кліматичних регіонах Польщі – відповідно, в межах регіональних дирекцій державних лісів у Любліні (регіони Малого Полісся та Люблінської височини) та Кросно (регіони Прикарпаття та Бещадів). Зокрема, детальне ознайомлення з діяльністю та організацією роботи Центру екологічної освіти Ліси Яновські, Навчально-відпочинковим Центром надліснисництва Цисна, Просвітницько-промоційних лісових комплексів «Ліси Бірчаньські» та «Ліси Бещадські», надлісництв: Янув Любельські, Гощерадув, Олещице, Бірча, Цісна, Балігруд, Лютовіска, Ступосяни частково Бещадського національного парку.

Спільне знайомство розпочалось у Центрі екологічної освіти Ліси Яновськііз презентацій про статистику і загальний стан лісів у Польщі загалом та Надлісництва «Янув Любельські»зокрема.

«Приємно, що завдяки таким зустрічам ми можемо обмінюватись досвідом та дискутувати про покращення практики ведення лісового господарства в наших сусідніхкраїнах», – зазначив під час свого вступного слова директор підприємства Генрік Разевскі.

Свою сучасну модель господарювання Польща почала формувати з кінця 80-х – початку 90-х років минулого сторіччя, поступово все більше повертаючись до приватної форми виконання всіх господарських та лісогосподарських робіт. До того часу форма лісового господарювання була схожою до існуючої у Радянському Союзі моделі. Законодавчою підставою реформування став прийнятий у 1991 році Закон про ліси (http://www.lasy.gov.pl/dokumenty/in_english/files/the-act-on-forests/view), який окреслив статус державного розпорядника лісів як «Польська урядова організація, яка управляє державними лісами Польщі від імені Державного казначейства Польщі». Основним елементом Закону є те, що організація не має статусу юридичної особи (не платить ренту), але є фінансово незалежною і самодостатньою (не знаходиться на утриманні держбюджету) для того, щоб зберігати, раціонально використовувати і примножувати лісові багатства в інтересах народу країни.

Адміністративна реформа лісової галузі в Польщі поступово зумовила виведення робітничих посад за межі організації в ранг приватних вільнонайманих працівників (від 120 тис. працюючих у господарстві у 1988 році – до 25 тис. у 2015 році) призвівши не тільки до збільшення конкуренції, а й до підвищення персональної відповідальності за виконану роботу, відтак і до суттєвого збільшення можливого заробітку. Таким чином найменшою працюючою в лісі системною ланкою організації сьогодні є помічник лісничого.

Однак це не означає, що лісівники відмовилися від підтримки ринку лісової праці в країні. Організація взяла багатомільярдний кредит у Світовому банку в 90-х роках тільки для того, щоб перекредитувати його своїм бувшим працівникам з метою закупівлі необхідних сучасних інструментів та техніки, піднявши таким чином продуктивність праці в галузі та забезпечивши прийнятний рівень екологізації лісозаготівельних та інших лісогосподарських робіт/

Основним заробітком, завдяки якому фінансується охорона лісу й інші лісогосподарчі заходи, є продаж деревини (щорічно реалізується приблизно 38 млн метрів кубічних деревини на суму майже 2 млрд €). Інші доходи використовуються для комплексної розбудови господарки. У випадку, коли коштів, необхідних для покриття витрат запланованих лісогосподарських робіт недостатньо, –фінансування здійснює Генеральна дирекція організації з Фонду Лісу за відповідними заявками (всі лісгоспи обов’язково відраховують 14,5% від продажу деревини до зазначеного фонду). Існує також складщина амортизаційних відрахувань держлісгоспів (надлісництв) у межах регіональних дирекцій для акумуляції більшої кількості фінансових ресурсів з метою побудови капітальних споруд чи лісових доріг на території якогось одного із них в певному році.

Стержнем усієї сучасної моделі є впроваджена у 2004 році конкурентна процедура закупівлі всіх матеріалів і послуг для контрактів, які укладаються за народні/державні кошти (http://www.oecd.org/poland/39645964.pdf). Так, сьогодні визначення виконавця послугчи постачальника продукції в лісовому господарстві відбувається через вебпортал (http://bip.lasy.gov.pl/pl/bip) та передбачає: публікування оголошення із всією необхідною технічною, фінансовою та юридичною інформацією; прийняття пропозицій (не менше 2-х) та їх зрозумілий/відкритий конкурсний відбір за наперед опублікованими критеріями (існує різний рівень деталізації залежно від фінансової вартості); публікація виграшної пропозиції. Такий рівень публічних заходів дозволивзначно зменшити корупційні ризики під час вибору підрядника та підвищити рівень довіри організації на ринку.

Продаж цінної деревини також відбувається на інтернет-аукціонах: www.e-drewno.pl(за прикладом інтернет-аукціону «www.amazon.com» чи «www.ebay.com»). Таким чином приблизно 30% від заготовленої деревини продається малим фірмам (домогосподарствам), а решту 70% – великим компаніям із позитивною історією співпраці за попередніми контрактами (фючерсами) напередодні нового року на підставі минулорічних аукціонних цін.Вся необхідна інформація, що стосується порядку продажв організації “Державні ліси” знаходиться на сайті http://drewno.zilp.lasy.gov.pl/drewno. Організація виставляє 5% штрафи за невибрану деревину. Відпуск деревини в лісі при дорозі чи на майданчику відбувається тільки після 100% оплати продукції, повідомлення про що надходить помічнику лісничого на портативний польовий комп’ютер (смартфон), після чого він має можливість роздрукувати товарно-транспортну накладну на вивіз чипованої продукції. В іншому випадку оплату змушений буде здійснити сам помічник лісничого чи лісничий, який відпустив продукцію.

Всі роботи виконуються згідно із запроектованими на 10 роківзаходами. Проектування здійснюють 17 регіональних лісовпорядних організацій, які входять у структуру «Державних лісів» та 2 приватні лісовпорядкувальні організації, які отримують контракти на виконання робіт тежна конкурентних засадах. Щороку погоджується та затверджується план діяльності лісництва, лісгоспу, регіону, національної дирекції та здійснюється звітування. Кожні п’ять років дирекція проводить комплексний аудит всіх територіальних установ.

 

Сьогодні у державному підпорядкуванні Національного лісового холдингу “Державні ліси” й у Державному агенстві лісових ресурсів України знаходиться приблизно однакова кількість лісових угідь (майже 7 млн га вкритих лісом земель). Структура управління теж значно схожа за своєю управлінською вертикаллю (Генеральна дирекція у польських колег – Державне агентство лісових ресурсів у нас; регіональна дирекція (17) – обласне управління лісового й мисливського господарства (24 + Республіканський комітет автономної республіки Крим з лісового та мисливського господарства); надлісництво (430) – держлісгосп (313); лісництво – лісництво; науково-дослідні та виробничі установи).

Пропозиція реформування лісового господарства України полягає в максимально можливій адаптації польського досвіду, особливо зважаючи на те, що багато елементів частково вже впроваджуються різними інституціями Держлісагентства (тендерна процедура на закупівлю матеріальних цінностей, електронна система обліку деревини, часткова підрядна система виконання лісогосподарських робіт тощо). Реформована структура могла б виглядати таким чином, що роль центрального органу з реалізації політики в галузі лісового господарства виконувало б управління лісового господарства при міністерстві, а Держлісагентство було перетворено на організацію, яка займається виключно веденням лісового господарства на території лісів державної форми власності (лісокористувач). Держлісгоспи виконували б функції з охорони і ведення господарства за рахунок реалізованої на інтернет-аукціонах деревини й продажу інших ресурсів й послуг, а в малолісистих регіонах – за рахунок фінансування з «Фонду Лісу» або за рахунок дофінансування з держбюджету.

Особливий інтерес в українських фахівців викликав досвід польських лісівників щодо практики насінництва й дотримання генетичної чистоти популяцій лісотворних порід, сучасний досвід вирощування саджанців у контрольованих умовах із закритою кореневою системою. Зі спеціалізованими виробничими закладами з виробництва саджанців лісових порід учасники делегації детально ознайомилися в надлісництвах Гощерадув та Олешице.

Мисливське господарство у лісах Польщі теж було у фокусі інтересів наших відвідувачів, зокрема в контексті розгорнутих сучасних дискусій щодо цього питання в Україні (http://www.fleg.org.ua/news/911). Оскільки за окремими показниками Польща посідає чільне місце у Європі за чисельністю великих ссавців, а Україна за низкою таких же показників далеко відстає попри значні природні можливості (див. порівняльну таблицю:http://www.enpi-fleg.org/news/fleg-ii-workshop-on-international-experience-and-development-of-hunting-in-ukraine/). Обсяг щорічного полювання та величина самого мисливського господарства базується на щорічно затверджених планах полювання та довгострокових планах мисливського господарства, порядок яких регламентується спеціальним розпорядженням № 1646 від 13 листопада 2007 року Міністра навколишнього середовища (http://www.pila.pzlow.pl/prawolow/rozp_ministra13_11_2007.pdf).

Річний план полювання готується на період починаючи з 1 квітня до 31 березня наступного року. Інформація, яка повинна міститися в річному плані розподіляється на: загальні дані; дані, що стосуються розвитку території мисливського господарства і розмноження дичини; інформація про доходи від продажу впольованої дичини в регіоні; дані про кількість та види впольованих тварин. Положення також визначає випадки, коли річний план може бути змінений.Також наші колеги поділилися досвідом щодо новітніх способів обліку лісових звірів з використанням тепловізійної техніки під час аеропатрулювання мисливських угідь, а також щодо специфіки планування лімітів їх використання і серйозності правозастосування на лісових землях (детальніше із польським досвідом ведення мисливського господарства можна ознайомитись за посиланням:http://www.enpi-fleg.org/site/assets/files/1896/zakonodavcho_bazi_praktiki_vedennia_mislivs_kogo_gospodarstva_de.pdf).

 

Особливу увагу науковців – учасників делегації – привернув досвід природоохоронної діяльності в лісах Польщі й особливості господарювання на природоохоронних територіях різного рангу й статусу.

Так, науковці, що брали участь у роботі делегації, за сприяння представництва WWW в Україні відвідали територію Біловезького національного парку, що було дуже важливим для розуміння господарських заходів в умовах інтенсивного всихання смерекових лісостанів, які вважаються старовіковими, або й пралісовими.

«У заповідній частині не рекомендується вирубувати вражені дерева, але тільки здійснювати моніторинг, спостерігати, робити висновки. А в експлуатаційних лісах навпаки. Бо є добрий приклад: забрали лісники всі пошкоджені дерева і маємо деревостан явно візуально стійкіший. Також добре зроблено те, що відразу підсаджено ті породи, яких не вистачає, завдяки гніздовому вибірковому способу рубки. Це добрі рубки для цих насаджень. Тобто в експлуатаційній частині потрібно робити заходи, частково залишити сухостійні дерева (для підтримання екосистеми), а частково забрати і мати з того зиск, прибуток (наприклад, від виробництва целюлози чи просто паливних дров)», – розповідає доцент кафедри екології Національного лісотехнічного університету України Микола Васильович Чернявський.

Зауважимо, що в різних лісових господарствах обсяг природоохоронних територій на лісових землях коливається від 20% до 60% загальної площі. Приблизно 20% території Польщі займають об’єкти «Natura 2000», більшість з яких належить до лісових територій. Абсолютна більшість територій національних та ландшафтних парків також є лісовими

Особливий інтерес щодо досвіду роботина цих територіях був пов’язаний з тим, що впродовж останніх кількох років під егідою програми «ENPI East FLEG II» в Україні було реалізовано низку природоохоронних проектів, спрямованих, зокрема, на покращення українського законодавства в контексті узгодження його із законодавством Європейського Союзу. У рамках цих проектів, зокрема було підготовлено наступні аналітичні матеріали: «Розробка ключових законодавчих актів щодо охорони біорізноманіття в лісах: адаптація українського законодавства до вимог ЄС» (http://www.enpi-fleg.org/docs/analyze-special-protection-natural-areas-law-framework-and-develop-proposals-for-harmonization-of-framework-between-ukraine-and/) та «Збереження біорізноманіття в лісах. Гармонізація законодавства України та Європейського Союзу щодо природоохоронних територій» (http://www.enpi-fleg.org/docs/development-of-the-key-legislation-documents-for-the-biodiversity-protection-in-forests-adaptation-of-the-ukrainian-law-to-the/).

Було приємно й корисно переконатися, що пропозиції українських науковців відповідають практичним засадам, що вже реалізовані в рамках правового й організаційного забезпечення ведення лісового господарства в Польщі. Зокрема, це стосується  поєднання у просторі й часі заходів абсолютного природоохоронного режиму з активними заходами щодо збереження окремих видів та їхніх комплексів.

Особливо показовим у цьому аспекті є досвід штучного сприяння функціонуванню популяції полоза Ескулапа (Zamenis longissimus (Laurenti 1768)) шляхом створення штучних мікрооселищ, подекуди навіть у вторинних антропогенних екотопах (кар’єри) у надлісництві Лутовіска Регіональної дирекції лісів в Кросно Підкарпатського воєводства

Привернув увагу й польський досвід просторового поєднання природоохоронних територій різного рангу, зокрема резерватів, у тому числі з абсолютною охороною, територій Natura 2000, де проводиться диференційована й обмежена господарка, інших природоохоронних та природозахисних територій з територіями господарських лісів у своєрідній мозаїчній структурі. Водночас потрібно відзначити, що заходи з лісовідновлення є науково виваженими й обґрунтованими на екологічних засадах, велика увага приділяється відновленню деревостанів, наближених до умовно корінних, а рубки проводяться переважно у вибірковому режимі. Загалом, така територіальна організація лісів цілком збігається з пропозицією українських науковців впровадження в практику лісового господарства великих територій ландшафтного значення, де проводиться комплексне господарювання за сталим принципом (http://wwf.panda.org/uk/wwf_ukraine_ukr/other_regions/fleg_ii/).

Важливим аспектом ведення лісового господарства в Польщі й відповідної діяльності, спрямованої на збереження біорізноманіття в лісах та підтримання їхніх загальних екологічних функцій, є високий рівень наукоємності польського лісівництва. Так, сьогодні на території державних лісів Польщі реалізується всеохоплююча комплексна програма інвентаризації біотичного різноманіття, яку здійснюють представники наукових інститутів лісової галузі та лісівники на місцях. Програма передбачає не лише інвентаризацію лісів за лісівничими й господарськими показниками, але й загальну інвентаризацію фітоценотичного різноманіття на засадах флористичної класифікації, оселищного різноманіття, видового різноманіття флори й фауни, мікобіоти тощо, а всі роботи здійснюються за кошти лісівників державного холдингу.

 

В Україні, на жаль, ситуація залишається неврегульованою з точки зору фінасового забезпечення наукових інститутів лісового господарства, що, без сумніву, негативно позначається на загальному рівні ведення лісового господарства.

Загалом, зауважимо, що візит делегації українських лісівників і науковців до Польщі й ознайомлення з досвідом роботи польських колег матиме важливе значення для подальшого поступового формування принципово нового бачення місця лісового господарства як в економіці, так і в екологічній безпеці держави. Майбутнє розвитку європейського лісівництва в забезпеченні не лише сировиною деревообробної промисловості, але й у підтриманні загального позитивного екологічного балансу на континенті. Це неможливо без застосування науково обґрунтованих та екологічно виважених заходів щодо комплексного поєднання й зрівноваження експлуатаційної та природоохоронної діяльності, що спільно забезпечують екологічний баланс.

Охорона природи в Державних лісах Польщі

У лісах під управлінням Генеральної дирекції лісів Польщі охорона природи здійснюється на території резерватів, регіональних парків, пам’яток природи, оселищ.

Найважливішою формою охорони природи в Польщі є національні парки, які знаходяться у безпосередньому підпорядкуванні Міністерства охорони навколишнього середовища. Вони були створені на територіях, які раніше знаходились в управлінні та під охороною лісівників державних лісів.

Отже, на території державних лісів розрізняють:

Резервати – окремі ділянки з особливими природними цінностями, які знаходяться в природньому або злегка зміненому стані. Здійснення лісогосподарських заходів тут сильно обмежене. 671 резерват з-поміж 1441, які зараз нараховуються в Польщі, є лісовим із загальною площею понад 61 тис. га. Резервати становлять 1,6 відсотка від площі лісів, які знаходяться під охороною Державних лісів Польщі.

Пам’ятки природи – як правило, поодинокі виокремлені екземпляри живої або неживої природи. Найбільш поширеними в лісах є природні пам’ятки найстаріших і найбільших дерев. У 2009 році вже нараховувалося понад 10,8 тис., з яких 8,6 тис. – дерева.

Регіональні парки створюються на територіях виняткової природної краси й естетичного ландшафту. В Польщі їх нараховується 125, що займають 2,5 мільйона гектарів площі, з яких близько 1,3 млн га – ліси.

Захисні зони для окремих видів звірів (наприклад, навколо пташиних гнізд), які створено з метою збереження зникаючих видів. Лісівники несуть особливу відповідальність за них.

Екологічні зони, як правило, невеликі за площею – ставки, угрупування дерев і чагарників, що зростають серед полів, торфовища, болота і дюни. Зазначені екосистеми мають значення для збереження біорізноманіття. Сьогодні їх є понад 9 тис.

Видові оселища, що належать до найцінніших, унікальних і рідкісних представників флори і фауни. У Польщі під суворою охороною знаходяться 584 види рослин, 90 видів грибів і 732 види тварин, 65 відсотків видів дикої флори і фауни є лісовими.

Державні ліси Польщі також впроваджують свої власні ініціативи щодо охорони природи, здійснюючи реінтродукцію окремих видів тварин і рослин на території, звідки ці види раніше вимерли, або там, де вони знаходяться під загрозою зникнення (напр.: тис, судетські смереки, тетерук, глушець).

 

 

Дмитро Карабчук, експерт з питань лісів Дунайсько-Карпатської програми WWF в Україні, координатор заходів програми «ENPI East FLEG ІІ»

 

Олександр Кагало, завідувач відділу охорони природних екосистем Інституту екології Карпат НАН України, експерт програми «ENPI East FLEG ІІ» з питань збереження біорізноманіття в лісах України

Залишити відповідь